П’ять пунктів до запропонованої збірки із зібрання «Рісале-і Нур»

Перший пункт

Сорок-п’ятдесят років тому Колишній Саід щільно займався науками розуму і філософськими знаннями, і тому, подібно послідовникам таріката і людям хакикаті, він шукав якийсь метод [досягнення] суті істин. Осягнення тільки серцем, як це практикується послідовниками таріката, не могло задовольнити його, оскільки його розум і мислення були в деякій мірі поранені філософськими думками і потребували зцілення. Потім він побажав піти за деякими великими людьми хакикаті, що йдуть до істини і серцем, і розумом. Він побачив, що у кожного з них є якась приваблива особливість, відмінна від інших, що привело його до розгубленості щодо того, за ким із них варто слідувати. Тоді Імам Раббані потаємним чином сказав йому: «Дотримуйся однієї Кібли!». Тобто «Йди тільки за одним учителем!». На глибоко зранене серце Колишнього Саіда дійшло наступне: «Істинний Учитель – це Коран. «Дотримуватися однієї Кібли» означає слідувати за ним». Після цих слів, його серце і розум, під керівництвом виключно цього святого Вчителя, почали розвиватися. Ними ж повеліває нафс, своїми сумнівами і підозрами, примусив його до духовної і наукової боротьби. Він йшов із закритими очима, але, подібно до Імама Газалі, Мавляна Джалялетдіну [Румі] і Імама Раббані (хай буде задоволений ними Аллаг), відкривши очі серця, душі і розуму. І там, де люди «істіграк» закривали очі розуму, він проходив з відкритими очима. Так вознесеться нескінченна хвала Всевишньому Аллагу, завдяки повчанням і урокам Корану він знайшов шлях до істини і ступив на нього. «Рісале-і Нур» Нового Саіда показав нам, що він досяг навіть істини «У всякій речі є ознаки Його Єдності»

و فى كل شيء له آية تدل على انه واحد

Другий пункт

Оскільки Колишній Саід, подібно Мавляну Джалялетдіну, Імаму Раббані та Імаму Газалі (хай буде задоволений ними Аллаг), йшов, об’єднуючи серце і розум, намагаючись, перш за все, зцілити рани душі та серця, і позбавити від сумнівів, то, слава Аллагу, він перетворився в Нового Саіда. Подібно «Благородному Месневі» (Джалялетдіна Румі), в оригіналі написаного на фарсі, а потім турецькою, він, в стислому вигляді, на арабській мові написав наступні уроки, як «Катрі», «Хубаб», «Хабба», «Зухра», «Зерр», «Шемме», «Шу’ле», «Лем’алар», «Решхалар», «Лясійемалар» та інші, а також турецькою, такі, як «Нокта» і «Лемеат» Він видавав їх у міру своїх можливостей. Ось уже близько півстоліття цей шлях знаходить своє відображення в «Рісале-і Нур», що є відкритим викладенням істин, описаних в «Месневі», і зверненому вже не до власного нафсу і диявола, а до тих хто відчуває потребу в істині, розгубленим людям і загубленим послідовникам філософії.

Третій пункт

У ході полеміки Нового Саіда з нафсом і шайтаном, вони були повністю ним переможені і змушені мовчати. Так само і «Рісале-і Нур», в короткий час зцілює духовні рани тих людей, що шукають істину. Разом з тим беззастережно переконує і позбавляє заперечень невіруючих і тих, що заблукали. Отже, збірник «Месневі», що був написаний арабською, є свого роду насінням, оранжереєю «Рісале-і Нур». Боротьба, що ведеться в цьому збірнику тільки з внутрішніми нафсом і шайтаном, повністю позбавляє від сумнівів велить нафс (нафс-і Аммара) і шайтанів з джинами, а також людей. Ці знання дають очевидні переконання і впевненість, а їх наукова достовірність (‘ільм аль-якин) досягає рівня зорової очевидності (‘айн аль-якин).

Четвертий пункт

Оскільки Колишній Саід займався вельми глибокими питаннями філософії (Хікмат) та істини (хакикат), вів полеміку щодо глибоких питань з великими вченими і писав з урахуванням ступеня розуміння своїх колишніх учнів, які отримували високі знання в медресе, і, оскільки, залишаючи замітки-вказівки на довгі істини, що відкрилися під час духовного і розумового розвитку Колишнього Саіда. У зрозумілому тільки йому образі, короткими фразами і у вигляді стислого викладу, то деякі частини цієї збірки можуть зрозуміти навіть найпильніші вчені. Якби наводився повний виклад, то ця книга виконала б одне з важливих завдань «Рісале-і Нур».

Значить, цей збірник «Месневі», що являє собою оранжерею, подібно Турук-у хафія був спрямований всередину, до суб’єктивної сторони (Анфуси), відкривши шлях у серце і в душі. «Рісале-і Нур» ж, є його садом, звертаючись і до суб’єктивного, і, в більшості випадків, подібно Турук-у Джахра, до зовнішнього і об’єктивного кола (афакією), в кожному місці відкрив широкий шлях до пізнання Аллага. Він – немов посох Муси, завдяки якому вода б’є ключем, куди не вдар!

«Рісале-і Нур», не відповідаючи методам вчених і філософів, але за допомогою чуда духовного красномовства неповторного Корану (і’джаз), в кожній речі відкрив вікно до пізнання [Всевишнього], і засвоїв особливий секрет Корану, що дає можливість подолання шляху довжиною в рік протягом однієї години. У цей жахливий час, не здаючись під натиском незліченних атак упертих безбожників, здобув перемогу.

П’ятий пункт

Під час переходу від Колишнього Саіда до Нового Саіда, він описував тисячі істин, що відносяться до сотень різних наук і знань. Кожна з цих істин була гідна стати темою окремого трактату. Починаючи кожну тему словом «Знай», він викладав ці істини часом на одній сторінці, а часом в кількох рядках. Кожне «Знай» є немов ключем до окремих трактатів.

Ці «Знай», не будучи пов’язаними між собою, записані у вигляді короткого змісту різних знань та істин, і нехай читач, враховуючи написане, не вдається до зайвої критики.

Саід Нурсі

 

Месневі-і Нуріє

Від видавця

Ми нескінченно щасливі, що по милості Всевишнього Аллага нам вдалося виконати переклад цього дорогоцінного твору Бадіуззамана Саіда Нурсі із зібрання «Рісале-і Нур» під назвою «Месневі-і Нуріє». Незважаючи на те, що переклад не здатний зберегти всієї висоти, сили і красномовства оригіналу, ми сподіваємося, що наша праця буде корисною, як підзорна труба, що дозволить читачеві розглянути високі, великі наукові та релігійні істини віри Корану.

Оригінальний варіант збірки «Месневі-і Нуріе» написаний автором арабською мовою. Згодом його переклад на турецьку мову зробив молодший брат автора. Його перевірив сам Бадіуззаман. При перекладі на українську мову за основу брався турецький варіант збірки. У разі необхідності, перекладачі зверталися до арабського оригіналу.

Ми просимо шановних читачів надсилати свої побажання та пропозиції на наш емейл: [email protected]

Яким тафсіром (тлумаченням Корану) є «Рісале-і-Нур»?

Тафсіри бувають двох видів.

Перший вид тафсіру – це відомі тлумачення, що пояснюють і тлумачать суть фраз, зворотів, речень Корану.

Другий вид тафсіру – це тафсіри, що наводять потужні незаперечні докази коранічних істин. Це дуже важливий вид. Перші, відомі тлумачення часом його нагадують. Отже, «Рісале-і-Нур» – це тлумачення смислів Корану, що опирається на принципи другого типу тафсірів, чим розбиває критику навіть найпотужніших філософів. Без суб’єктивних поглядів і міркувань, раціонально і об’єктивно пояснює і доводить істини Корану, підносячи їх людству.

Тафсір «Рісале-і Нур», базуючись на природничих науках, чітко та безапеляційно відповідає на такі найважливіші для кожного питання, як: «Хто я?», «Звідки я прийшов?», «Куди піду?», «Які мої обов’язки?», «Звідки і куди рухаються творіння?», «У чому суть творінь?» ,  — вдовольняючи уми та душі. 

Тафсір «Рісале-і-Нур» вирішив і розкрив близько сотні загадок релігії й коранічних істин, через нерозуміння яких багато впадали в сумніви і, будучи не в змозі позбутися гризоти, часом втрачали віру. Після розкриття цих загадок, якщо навіть зберуться всі атеїсти, вони не зможуть узяти гору.

Книги «Рісале-і-Нур» створили велику, міцну, непорушну стіну на шляху поширення безбожництва. Навіть найбільш затятих невіруючих філософів «Рісале-і-Нур», Незаперечними доказами, логічними і розумними доводами ,, Рісале-і Нур» переконує навіть найзатятіших невіруючих філософів в неможливості, хибності та неприйнятності матеріалізму і натуралізму, що протистоять релігії.

У книгах «Рісале-і-Нур» автор торкнувся найважливіших тем, що стосуються питань релігії, суспільного життя, моралі, виховання, права, філософії та тасаввуфу, майстерно досягнувши успіху в кожній з них. Найдивовижніше, що найскладніші питання, відповідаючи на які багато вчених звернули на небезпечний шлях, він розкрив у доступній формі і найпереконливішим чином, йдучи світлим шляхом вчених-сунітів. Наприклад, в питанні тілесного воскресіння, в «Рісале-і-Нур» незрівнянним, загальнодоступним чином, завдяки світлу Корану, розумно доведена істина, про яку навіть такий геній філософії, як Ібн Сіна, сказав: «Воскресіння – це те, що нам достовірно передано ( накль). Ми віримо в нього, але розумом його не осягнемо». 

Якби двері могили були замкнені і людина залишалася б на цьому світі назавжди, тоді вона б переймалася суто мирським. Але щоденна смерть сотень тисяч людей,  їх перехід з цього світу до світу вічного, засвідчує  існування важливішого від мирського. І «Рісале-і-Нур», розкриваючи істини Корану, доносить до людей сенс цих обов’язків. Так, в «Рісале-і-Нур» є багато таких розділів, як: «Двадцять дев’яте Слово», що розкриває загадковий сенс цього Всесвіту і таємницю того, звідки прийшли і куди підуть істоти, а також, що з ними буде; «Тридцяте Слово», що розкриває суть людського его і вирішує загадку руху і перетворення частинок; «Двадцять четвертий Лист», що розкриває дивовижний секрет творення і діяльності в цьому Всесвіті, що відбуваються серед безперервної загибелі й тлінності; «Двадцятий Лист», що розкриває і пояснює найглибшу і найважливішу суть єдинобожжя, а також доводить, що воскресіння людства є таким же легким, як пожвавлення однієї мухи; «Двадцять третє Сяйво», назване «Трактатом про Природу», що руйнує ідеї натуралізму та матеріалізму.

Людям, які заперечують Божественність і не вірять ні в що, крім того, що можуть осягнути поглядом, «Рісале-і-Нур» показує цей Всесвіт і матеріальний світ у вигляді безлічі доказів існування і єдності Творця, а також буття Іншого світу і вічного життя .

На упереджені заперечення філософів Європи і їх послідовників, які не зрозуміли смислів деяких переносних аятів і хадисів, «Рісале-і-Нур» дає розумні й логічні відповіді, доводячи, що кожен з тих аятів і хадисів є окремим дивом. «Рісале-і-Нур» руйнує  рубає сумніви сучасної науки і філософії, водночас слідуючи конструктивізму.  

Ще однією особливістю є те, що «Рісале-і-Нур» дає конструктивний урок без згадки вад і зцілює без нанесення ран, нейтралізуючи сумніви, відповідаючи на всі питання, стишуючи нафс і переконуючи серце.

Віра (іман) полягає не тільки в короткому пізнанні і підтвердженні стовпів віри. У неї є багато рівнів. Наслідувальна віра, особливо в наш час, швидко слабне перед натиском безбожництва і оман, але віра переконана, усвідомлена є непохитною, незгасаючої силою. «Рісале-і-Нур», даючи знання про усвідомлену чітку віру, зміцнює віру людини і спрямовує її до щастя й благополуччя в обох світах. Знання ж поділяється на два види. Для одного виду знань досить лише одноразового вивчення і повторення. Однак, інший вид знань подібний хлібу і воді: в цих знаннях людина має потреба постійно. Знання про віру належать до другого виду.

Знання про віровчення мають певну термінологію. Її пізнання вимагає від нас постійного і уважного читання книг. Старанне читання цих книг, що ведуть до щастя в обох світах, призводить до усвідомленого пізнання віри. Шляхетний Коран велить читати, а Пророк закликає до «придбання знань від колиски до могили».

«Рісале-і-Нур» зрозуміла й доступна різним членам суспільства. Читати, отримувати користь з праці відповідно до своїх здібностей можуть школярі, студенти, вчені, зокрема філософи. Освічені верстви мають з того незвичайну користь і підтверджують високий науковий рівень праці. Такої популярності не спостерігалося у праць жодного психолога, соціолога або філософа. Отримати користь з їх робіт могли лише люди з відповідною освітою. Діти, учні в школі, не в змозі отримати користь з праці будь-якого великого вченого. Однак кожен, виходячи зі своїх здібностей, може отримати користь з «Рісале-і –Нур». Зрозуміло, не кожен зрозуміє абсолютно всі питання, що висвітлюються в праці «Рісале-і-Нур», однак ніхто не залишиться без користі. Це навгадує, як хтось, увійшовши до великого саду, не спроможний дотягнутися кожного плоду, але йому досить тих плодів, до яких він дотягнувся. Адже цей сад не тільки заради нього, а й для тих, чиї руки довші.

Навчання «Рісале-і-Нур» надзвичайне та не має аналогів.  Будь-яка освіта має на меті ту чи іншу матеріальну вигоду або покращення мирського становища. Більшість наукових дисциплін вивчаються для досягнення певних матеріальних благ і пошани, та й то найчастіше це потребує неабияких зусиль. «Рісале-і Нур» — своєрідний вільний університет, в якому вивчення уроків за допомогою читання цих праць не переслідує жодної іншої мети, крім служіння вірі й достатку Всевишнього. Незважаючи на відсутність матеріального інтересу, книги «Рісале-і-Нур», які є серйозними науковими і релігійними працями, вивчаються з такими великими натхненням і любов’ю, з таким нескінченним задоволенням, що викликають у своїх відданих читачів бажання невпинно їх перечитувати. І оскільки, згідно благородному хадису Пророка (мир йому і благо!), ті вчені, які не прагнуть розкоші та принад цього світу, є найвірнішими спадкоємцями пророків, то і «Рісале-і-Нур» можна вважати справжнім спадкоємцем.

Світ, на думку багатьох філософів і вчених, знаходиться на порозі зовсім нового етапу. Світ знаходиться в пошуках світла. І сьогодні, на наш погляд, явно видно, що поет істини, Мехмет Акіф, кажучи:

«Пошли нам світло, о Аллаг, адже пройшли вже століття!

Народ, задихаючись в темряві, чекає зорі на горизонті»,

— вказує на це Світло …

Заслання в Емірдаг і суд в Афьоні

Після перебування в Денізлі, в серпні 1944 р. Саїд Нурсі був засланий в місто Емірдаг вілаєту Афьон. Перші п’ятнадцять днів він провів у міському готелі, а потім оселився в одному з будинків. Незважаючи на виправдання в суді і на повернення його книг, йому не надали свободу: його контролюють ще дужче, за ним невпинно стежать, заглядаючи в вікна і двері. У своїх листах він пише, що в Емірдазы за один день він часом має стільки труднощів, скільки у в’язниці Денізлі зазнавав упродовж місяця.

Що Саїд Нурсі говорив своїм відвідувачам?

Всім відвідували він говорив, що єдиною метою «Рісале-і-Нур» є утвердження віри, яка стане перешкодою для загроз, що постають перед країною і народом, захистить від небезпеки безбожництва і комунізму, і що в наш час служіння зміцненню віри є найважливішим обов’язком. Він говорив, що найбільше завдання нашого часу – слідування Корану, і оскільки «Рісале-і-Нур» всі свої сили спрямовує на це, то приховані безбожники, які є ворогами країни і народу, шукають різні приводи для атак на «Рісале-і –Нур» і для налаштування проти нього інших. «Однак ми зобов’язані вести мирну позитивну діяльність. У наших руках є світло і немає політичної палиці. І навіть, якщо матимемо сотню рук,  їх буде достатньо лише для світла». Устаз повідомляв, що Світло переможе противників релігії, що позитивна діяльність за масштабом свого впливу подібна атомній бомбі, що «Рісале-і-Нур» не пов’язана з політикою, що найважливішим нашим принципом є щирість (іхляс), що не дозволяє переслідувати жодної мети, крім достатку Всевишнього і, що сила Світла полягає саме в цьому, додаючи також, що якщо ми будемо діяти щиро і позитивно, милість і заступництво Всевишнього Аллага збережуть «Рісале-і-Нур».

***

У 1948 році Кримінальний Суд Афьону знову порушує справу проти Саїда Нурсі. До 1949 року він перебуває в ув’язненні, проте судовий розгляд затягується до 1956 року. Нарешті, в червні 1956 року суд Афьону одноголосно виносить остаточне історичне рішення про виправдання Саїда Нурсі і його праць «Рісале-і-Нур». Відтоді «Рісале-і-Нур» безперешкодно друкується в столичних друкарнях.

У всіх місцях свого ув’язнення Бадіуззаман займався наставництвом ув’язнених. Завдяки цим настановам чимало злочинців було перевиховано. В’язниці перетворювалися на своєрідні школи. Сам Саїд Нурсі називав в’язниці, в яких він сидів, «Медресе Юсуфа», оскільки пророк Юсуф (мир йому!) також провів багато років у в’язниці, наставляючи ув’язнених.

Перебуваючи в Афьoнскій в’язниці, яку назвали «третім Медресе Юсуфа», Устаз Саїд Нурсі написав працю під назвою «Блискучий аргумент» («Elhüccetüz-zehra»), що розповідає про єдинобожжя, пророчу місію Мухаммада (мир йому і благо!) і тлумачення сури «аль-Фатіха», що для учнів «Рісале-і-Нур»,  інших ув’язнених слугувало корисним і світлим вивченням наукових та релігійних істин.

Ще до початку подій в Афьоні, Ахмед Хамді, глава турецького управління у справах релігії, попросив у Саїда Нурсі два повних зібрання книг «Рісале-і-Нур»: одне для бібліотеки при управлінні, а інше – для себе. Але в цей час почалися арешти, і відправити книги не вдалося. Однак, вийшовши з в’язниці і прибувши в Емірдаг, Бадіуззаман насамперед відправляє Ахмеду Хамді два перевірених і підготовлених комплекти книг.

У 1952 році Бадіуззаман їде в Стамбул на судове засідання, що стосується його книги «Путівник для молоді». Суд виправдовує його. 

 

***

 

Після звільнення з в’язниці Афьон, після періоду переслідувань, заслань, отруєнь і замахів, що тривав двадцять п’ять років (1925-1950 р.р.), настає новий, спокійніший і вільний період. Істини, викладені в «Рісале-і-Нур», потрапляють до значної частини населення. Особливо «Рісале-і-Нур» починають читати студенти і молодь. «Рісале-і-Нур», яку раніше розмножували, переписуючи від руки, з 1956 року починає відкрито друкуватися в друкарнях.

До кінця свого життя Бадіуззаман Саїд Нурсі рішуче продовжував служити вірі. Всупереч труднощам, йому вдалося написати і поширити 130 праць (рісале) загальним обсягом понад 6000 сторінок. Ці книги, що є тафсiром – тлумаченням смислів Священного Корану, переконливо пояснюють істини віри відповідно до розуміння сьогодення, стали чудовим плодом його багатостраждального життя.

У березні 1960 року, будучи в тяжкому стані, Бадіуззаман наполягає на тому, щоб учні відвезли його в місто Шанлиурфу, що на південному сході Туреччини. Тут, 23 березня 1960 р., у 25 день священного місяця рамадан 1379 р. від хіджри, будучи тяжко хворим, він покинув цей світ.

Після його смерті, світло «Рісале-і-Hyp» засяяло ще яскравіше, поширившись по всьому світу. Мільйони людей як в Туреччині, так і за її межами вивчають його праці задля порятунку своєї віри.

Праці Бадіуззамана Саїда Нурсі «Рісале-і-Нур», з волі Всевишнього, мали значний вплив на розвиток Ісламу в сучасній Туреччині і в усьому світі. Сьогодні в Туреччині і в усьому ісламському світі Бадіуззаман є одним з найбільш досліджуваних та шанованих мусульманських вчених.

Сенсом його життя було щире, самовіддане служіння принципам Корану. Він говорив: «У майбутньому, де правитимуть розум, наука і технології, безсумнівно, буде правити Коран, який опирається на раціональні докази і, приписи якого розумні».

Лист, написаний Бадіуззаманом лікарю, що відчував великий інтерес до «Рісале-і-Нур», і котрий прозрів завдяки його вивченню.

Здрастуй, мій щирий і дорогий друже, щасливий лікарю, який зумів діагностувати свою хворобу!

Твоє духовне пробудження, яке виявляється в твоєму натхненному листі, гідне похвали.

Знай, що найціннішим є життя, і найважливішим обов’язком є служіння життю, і найдорожче служіння життю – це праця на шляху до перетворення швидкоплинного життя у вічне. 

Вся цінність і значення цього життя полягає в тому, що воно є насінням, фундаментом і початком вічного життя. Якщо ж клопотатися лише мирським, тлінним, отруюючи і псуючи вічне життя, це буде таким же безумством, як перевага хвилинної блискавки над вічним сонячним світлом.

З позиції істини, найбільш хворими людьми є лікарі, що загрузли  в матеріальному та тлінному. Якщо їм вдасться отримати ліки віри (іману), схожі протиотруті, зі священної аптеки Корану, то вони зцілять свої хвороби і залікують рани людства. Якщо на те буде воля Всевишнього, то твоє прозріння буде ліками для твоїх власних ран,  а ти сам станеш ліками від хвороб інших лікарів.

Тобі ж відомо, що для зневіреного безнадійного хворого духовна розрада іноді корисніша від тисяч ліків. Однак лікар, який загрузнув у трясовині матеріалізму, лише погіршить безнадійний стан того нещасного. Із волі Всевишнього, твоє пробудження зробить тебе розрадою і світлим лікарем для таких нещасних людей.

Ти знаєш, що життя коротке, а важливих справ дуже багато. Якщо ти за моїм прикладом перевіриш свої знання, то знайдеш серед них безліч неживих, некорисних речей, схожих до купи дров. Я, перевіривши, знайшов багато непотрібного. Отже, потрібно знайти спосіб оживити ті наукові відомості і філософські знання, зробити їх корисними, світлими. І ти теж проси у Всевишнього прозріння, яке звернуло б твої думки до Нього – до Мудрого, Всемогутнього Творця – і, спалахнувши, освітило б ті купи дров, щоб непотрібні наукові знання стали цінним знанням про Всевишнього.

Мій розумний друже! Я всім серцем бажав, щоб серед людей науки з’явилися ті, котрі, як Хулуса Бей, щиро відчули б свою потребу в світлі віри і мудрості Корану. І оскільки «Слова» (книги «Рісале-і-Нур», — прим.перекл.) звернені до твоєї совісті, то сприймай кожне «Слово» як лист, адресований тобі не від мого імені, а від імені глашатая Корану, і як рецепт зі священної аптеки Корану. Завдяки їм відкрий для себе коло безпосередньої бесіди. За бажанням напиши мені листа, але не ображайся, якщо я не відповім, бо рідко пишу листи. Навіть на листи рідного брата я за три роки написав лише оду відповідь.

Саїд Нурсі

Написання та поширення «Рісале-і-Нур»

Повне зібрання праць «Рісале-і-Нур», що складається зі ста тридцяти частин, було написане Устазом Бадіуззаманом за двадцять три роки в надзвичайно складних, важких умовах.

«Рісале-і-Нур» записувалася і поширювалася доволі незвичайним, дивним способом. Не маючи гарного почерку та не оволодівши навиками скорописання, Устаз Бадіуззаман диктував учням, які у свою чергу записували сказане, згодом поширювали з рук в руки. Переписані ж копії передавали для перевірки Бадіуззаману.

Видання релігійної літератури було неможливо в умовах того часу. Жителі навколишніх сіл і містечок з великим бажанням та інтересом переписували їх для себе.

Саїд Нурсі писав тафсір (тлумачення Корану) «Рісале-і-Нур», звертаючись суто до Корану. За допомогою Всевишнього, йому вдалося втілити ідеал, викладений Мехмедом Акіфа у римі:

 

«Надихнувшись безпосередньо з Корану,

Відповідно до розумінням століття розкриємо суть Ісламу!»

 

До того моменту використання арабського алфавіту в Туреччині було офіційно забороненим, старі друкарні були закриті, відтак було надзвичайно важливо, щоб «Рісале-і Нур» зберігав коранічну писемність.

Саїд Нурсі був людиною простою, небагатою. Переписувачі й поширювачі «Рісале-і-Нур» переважно також ледь зводили кінці з кінцями. Крім цього, вони мали й інші труднощі: їх забирали до поліцейських відділків, катували, кидали до в’язниць. На самого ж Бадіуззамана чинився тиск з боку влади, проти нього велася пропаганда, навколо нього сіяли страх. Людей залякували настільки, що вони не зважувалися відкрито звертатися до Устаза за уроками віри. Було навіть такий час, коли людей вели на шибеницю за їх релігійність і за відданість правді. В атмосфері тиранії, деспотизму релігійні громадяни були позбавлені свободи слова та права на самовираження. Не видавалося жодної справжньої книги, що тлумачила б істину віри, і ніхто не навчав народ цим істинам. Таким чином, докладали всіх зусиль для того, щоб позбавити Іслам живого життя. Заборонялося викладання суті і основ ісламської релігії.

Всупереч труднощам, віра учнів «Рісале-і-Нур», за допомогою уроків усвідомленої віри, крок за кроком зростала і міцнішала. Учні «Рісале-і-Нур» разом з Бадіуззаманом, зміцнивши свою віру, стали для людей точкою духовної опори, добрим прикладом, героїчно давши відсіч безбожництву, стимулювали духовне пробудження народу. Таким чином, за допомогою «Рісале-і-Нур» вони нейтралізували  страхи і сумніви в людських серцях, додали народу й батьківщині сміливості, подарували надію і радість, врятували мусульман від відчаю.

Відповіддю на питання, в чому ж криється секрет таких старанності й самовідданості, стійкості та ідейності учнів «Рісале-і Нур», слугують наведені в «Рісале-і-Нур» незаперечні істини, велика щирість Бадіуззамана й відсутність будь-якої іншої мети, крім задоволення Всевишнього.

Отже, Бадіуззаман Саїд Нурсі пробув в Барлі близько восьми років. Чимало часу він проводив у горах, полях і садах. Йдучи в гори або сади, розташовані в двох-трьох годин ходьби, він пише «Рісале-і-Нур», а також займається перевіркою відправлених йому з Іспарти та її околиць переписаних примірників. Навіть стикаючись з численними труднощами і перешкодами, Бадіуззаман говорив і вірив в те, що настане день, коли ці книги поширяться по всій Туреччині, дійдуть до центрів ісламського світу і зацікавлять суспільно-політичних діячів, зруйнують ідеологію безбожництва, яку насаджували народу, що століттями служив Ісламу, стануть в цій країні перешкодою для течій невір’я, омани й розпусти, а також основою для порятунку і щастя майбутніх поколінь.

Вступне слово

В ім’я Аллага Милостивого, Милосердного!

Книга, яку ми від щирого серця, з чистими помислами, відкритою душею та радістю презентуємо читачам, коротко оповідає про великого вченого Бадіуззамана Саїда Нурсі, а також про «Рісале-і-Нур» —  тлумачення Благородного Корану, працю усього життя Нурсі.  

На сторінках цієї книги ви дізнаєтеся, що праці Бадіуззамана популярні не лише в Туреччині й ісламському світі, а заслуговують уваги всього людства. 

Тим, хто пізнав істинний смак цього життя та принади цього світу, тимчасові слава і почесті не становлять цінності. Хто знає ціну істинній увазі, не зважатиме на фальшиві симпатії приземлених людей. Саїд Нурсі в цьому аспекті є великим духовним сподвижником. Хоча його життя насичене різноманітними героїчними подвигами, викликало в людей щирий подив та захват, він повністю зосередився на істинному шляху Всевишнього. Пізнавши Божественної милості, здолавши значні перешкоди, протистоячи сотням спокус та оман, він віддано слідував шляхом істини, що й привів його до успіху. 

Устаз Бадіуззаман написав «Рісале-і-Нур» без впливу будь-яких ідей або будь-чийого авторитету, без жодної матеріальної чи духовної вигоди, без особистих амбіцій. 

У своїй праці під назвою «Промені» Бадіуззаман каже: «Говорячи про цінність та  важливість «Рісале-і-Нур», я хочу наголосити на істинах Корану, нагадати  про стовпи віри, показати їх силу і справедливість, закликати до них тих, хто втратив сутність віри».

У книзі «Слова» він пише: «Бери з Корану все, що забажаєш», « У ньому є  все значиме, що необхідне людині для щастя у цьому та в іншому житті», «Коран зберігає свою свіжість та цінність, наче кожного століття посилається заново. Приписи та закони Корану настільки стабільні, тверді й непорушні, що з плином часу все більше виявляють свою силу».

Отже, Бадіуззаман Саїд Нурсі, розтлумачуючи в «Рісале-і-Нур» істини Благородного Корану, які дуже часі в цей період, зазнав милості пояснити їх настільки доступно, щоб кожен, залежно від своїх здібностей, міг отримати користь. Тому «Рісале-і-Нур» вважається шедевром. Отримати користь із цих праць може кожен, адже вони не адресовані окремій суспільній групі. 

Звісно, ця книга не може охопити повністю усіх аспектів життя Бадіуззамана Саїда Нурсі. Дуже багато моментів подані коротко або ж зовсім не висвітлені. Охочі детальніше ознайомитися з біографією устаза Саїда Нурсі, і з його працями,  можуть звернутися до книги «Історія життя Бадіуззамана Саїда Нурсі», що входить до збірки праць «Рісале-і-Нур». Це допоможе сформувати належні уявлення про книгу та її автора. Це стосується і самої праці – «Рісале-і-Нур». Адже  на сторінках цієї книги подані лише окремі уривки та цитати, які дозволяють познайомитися із працею. 

Наша старанність стане запорукою успіху у Всевишнього!