Зміст

ПЕРЕДМОВА

1 – СЯЙВО

Ця тема, яка висвітлює питання єдинобожжя, є свого роду арабським варіантом «Двадцять другого Слова» із зібрання «Рісале-і Нур» і його основою. Ця дуже цінна тема, в якій, як у повітрі, воді та хлібі, потребує кожен, в чотирнадцяти сяйвах показує, одні за іншими, аргументи і свідоцтва найтонших істин єдинобожжя, самим грунтовним чином удостоюючись сенсу:

و فى كل شىء له اية تدل على انه واحد

«І в кожній речі є знамення Його єдиності»

Перші три трактати «Месневі-і Нуріє», іменовані «Особливості», «Сяйва» і «Краплі» викладають, на відміну від наступних трактатів, не різні теми, а одну певну.

2 – КРАПЛІ

Ця частина твердими, блискучими аргументами доводить один з трьох найважливіших стовпів віри – істинність пророцтва і пророчу місію Ахмада (мир йому і благо). Доводить, що, як сонце неможливо без сяйва, так неможливо, щоб Божественність не проявляла себе за допомогою пророків. Ця частина, яскраво як сонце, показує істину пророчої місії. Уподібнивши Всесвіт великому втіленому Корану, показує тим, у кого очі не вкрилися пеленою і серце не зачерствіло, що Мухаммад аль-Арабі (мир йому і благо), є найбільшим знаменням (аятом) цього Корану.

Цей чудовий трактат складається з одинадцяти «крапель». В «Одинадцятій Краплі» наводиться благородний салават нашому пану, славному Пророку (мир йому і благо), що вказує на двадцять одне його диво.

Після «Одинадцятої Краплі», в одному об’ємному пункті, що починається з фрази «Знай», показані, в дещо іншому образі, неописані досі докази пророцтва Ахмада (мир йому і благо).

Турецький варіант цього трактату знаходиться в «Дев’ятнадцятому Слові» зібрання «Рісале-і Нур».

Три трактати, що знаходяться на початку «Месневі» і не належать до творів Колишнього Саіда, є, за висловом самого устаза, працями Нового Саіда. Деякі твори Колишнього Саіда були включені до збірки «Рісале-і Нур», а частина праць, написаних на арабській мові, увійшли в арабський варіант «Месневі».

3 – ОСОБЛИВОСТІ

Цей трактат, що стосується віри в воскресіння з мертвих, є основою «Десятого Слова» із зібрання «Рісале-і Нур». Він з’явився на світ в один з тих весняних днів, коли Устаз, споглядаючи твори милості Аллага в садах Барлія, ненавмисно, близько сорока разів прочитав благородний аят:

فانظر الى اثار رحمت الله كيف يحيى الارض بعد موتها ان ذلك لمحيى الموتى وهو على كل شىء قدير

«Подивися на сліди милості Аллага, на те, як Він оживляє землю після її смерті. Воістину, Він здатний оживити мертвих і здатний на будь-яку річ» (Коран 30:50)

Ця праця має дуже велику цінність, і в наш час дуже важлива. На зародку знищуючи ідею заперечення воскресіння з мертвих, переконує в його – воскресінні – істинності навіть найпростіший розум! І це незважаючи на те, що такий геній, як Ібн Сіна, говорив, що в воскресіння необхідно вірити, але розумом його не усвідомити. У цій праці показані тисячі видимих на поверхні землі прикладів воскресіння, і доведено, що цю істину підтверджують як більшість Божественних Імен, так і сама людська суть.

Дотримуючись прекрасного правила, на початку цієї праці, як і в усіх інших, наводяться вихваляння Аллага, а також благословення і вітання, звернені до Славного Пророка (мир йому і благо). Оскільки між вірою в Аллага, вірою в Пророка, вірою у воскресіння і спогляданням Всесвіту є повний взаємозв’язок і нагальна взаємна залежність, то цей трактат, коротко торкнувшись істин єдинобожжя і пророчої місії, переходить до основного питання – воскресіння.

Цей трактат, який є другою частиною «Двадцять восьмого Слова», лише через двадцять років знову потрапив в руки нашого устаза.

4 – КРАПЛЯ

Цей трактат складається з передмови, чотирьох частин і висновку. У передмові Устаз каже, що за свої сорок років життя і за тридцять років придбання знань (на момент написання праці) він навчився чотирьом «словам» і чотирьом «висловам». Цими чотирма словами є мана-і харфі, мана-і ісмі, ніят, назар. Чотири ж вислови такі: «Я не господар самому собі», «Смерть – істина», «Мій Господь єдиний», «Его є якоюсь чорною крапкою, якоюсь одиницею виміру».

Цей трактат, в своєму першому розділі, на п’ятдесяти п’яти загальних і ясних «мовах» кожної частини Всесвіту, доводить істину

اشهد ان لا اله الا الله

«Свідчу, що немає божества, крім Аллага».

ВІДГУК

ВИСНОВОК

Викладає різні короткі, але вкрай важливі і необхідні істини. На початку оповідає про такі чотири хвороби нафсу, як відчай, самовпевненість, гординя і погана думка, а потім про чотири істини. Надалі викладені згадані в «Краплі» суть формули «Немає божества, крім Аллага» і ступеня формул «СубханАллаг», «Альхамдуліллях», «Аллагу Акбар». У висновку переходить до різних тем, які мають назву як «Пункт» і «Особливість», що починаються зі слів «Знай».

Додаток до «КРАПЛІ»

Складається з озаглавлених «Знаками» істин, кожна з яких гідна стати темою окремого трактату. Починається додаток з благословень і привітань, звернених до Пророка (мир йому і благо), а потім, в першому «Знаку», викладаються гідності здійснення намазу на початку відведеного для нього часу і мисленного уявлення Кааби, що усувають намови сатани і просвітлюють всі почуття і духовні фібри того, хто молиться.

Вищевказані трактати, що розповідають про стовпи віри, зміцнюють її, підвищують знання, а також є пізнанням Аллага (ма’ріфатуллах) і поминанням Його (зікр), а тому їх читання саме по собі свого роду поклоніння.

5 – КРАПЕЛЬКА

Цей вельми важливий трактат, що включає два додатки (турецькою і арабською мовами), є першим з двох праць, написаних устаза в той час, коли в якості заохочення за видану їм брошуру «Шість кроків» його запросили в Анкару, де він побачив, що в сильні ідеї віруючих, які пожвавленні перемогою ісламської армії над грецькою, підступно намагається проникнути одна жахлива єретична (зіндік) ідея, маючи намір зруйнувати і отруїти їх.

На початку цього трактату знаходяться благословення і вітання, звернені до Пророка (мир йому і благо), мають важливе значення. Ще одна виняткова особливість «Месневі-і Нуріє» – його дивовижне красномовство, яке, нібито дотиком одного пальця, одночасно приводить в дію кілька механізмів. Як було згадано раніше, в одному і тому ж викладі даного збірника присутнє і поминання (зікр), і віра (іман), і роздум (тафаккур), і знання (ільм). Наприклад, благословення (салават) і вітання (салям), адресовані Пророку (мир йому і благо), наводяться не тільки в якості поминання (зікр) – в них міститься і розвиток віри, знання, істини, які рятують від сумнівів віруючого, який здійснює намаз. Таким чином, викладаються як мінімум три рівні сенсу.

В одному з важливих «Знай» цього незвичайного трактату вельми красномовним чином викладаються зовнішні і внутрішні відмінності між цивілізованими віруючими і цивілізованими невіруючими. У висновку ж, щоб показати цю різницю навіть сліпцям, йдеться: «Якщо хочеш, уяви себе на зборах шейхів в селищі Нуршін, і ти побачиш правителів в одіянні бідняків і ангелів в людській подобі, що ведуть святу бесіду. Потім відправся в Париж, увійди в найвищу ложу, і ти побачиш скорпіонів, одягнених в людський одяг, демонів в образі людей і т.п.». За іншими відзнаками йде відсилання до праць «Лемаат» і «Сунухат».

В іншому «Знай», на чотирьох сторінках, стисло, викладається «Трактат про іджтихад», що є «Двадцять сьомим Словом».

ПЕРШИЙ ДОДАТОК ДО ТРАКТАТУ «КРАПЕЛЬКА» 

Починається з молитви (Мунаджат) на фарсі. Турецький переклад цієї молитви знаходиться в «Сьомій Надії» і в додатку до «Сімнадцятого Слова».

Хоча Устаз абсолютно не вивчав фарсі, він написав цю молитву таким досконалим перським складом, що афганський посол того часу з почуттям захоплення відправив цей твір до Афганістану. Слідом за цією молитвою є складене на турецькому звернення до депутатів, що починається словами «О, борці за Іслам!» і складається з десяти пунктів. Під впливом цього звернення маленька кімната, що служила мечеттю в будівлі парламенту, була замінена на великий зал.

ДРУГИЙ ДОДАТОК ДО ТРАКТАТУ «КРАПЕЛЬКА» 

Він також містить дуже важливі істини.

6 – НАСІННЯ

Включає в себе два додатки. Перше «Знай» цього трактату піднесеним стилем оповідає про те, що «суть Мухаммада» (мир йому і благо) є як причиною створення світу, його насінням, так і його плодом, результатом його створення. Воно говорить: «Якщо на цей великий світ, видимий тобою, дивитися як на велику Книгу, то світло Мухаммада (мир йому і благо) буде чорнилом пера Автора цієї Книги; якщо уявити, що цей великий світ – якесь дерево, то світло Мухаммада (мир йому і благо) спочатку буде його насінням, а потім – його плодом; якщо уявити світ величезною живою істотою, то цей світ буде її душею; якщо цей світ прийняти за прекрасний сад з троянд, то світло Мухаммада (мир йому і благо) буде його солов’єм».

В кінці цього трактату є дуже красиве благання і покаяння.

ДОДАТОК ДО ТРАКТАТУ «НАСІННЯ»

В кінці першого додатку розміщені вельми прекрасні і, в порівнянні з «Двадцять дев’ятим Сяйвом» на арабській мові, короткі пояснення ступенів формул:

حسبنا الله ونعم الوكيل ۞ لا حول ولا قوة الا بالله العلى العظيم

«Немає сили і могутності ні у кого, крім Аллага». «Досить нам Аллага. Він – Прекрасний Опікун»

ДОПОВНЕННЯ ДО ДОДАТКУ

У другому додатку до «Хабба» є скорочений арабський варіант «Трактату про Природу», названий «Двадцять третім Сяйвом» і поміщений в «посох Муси». «Трактат про Природу» – дуже важлива праця, широко поширена на арабській і турецькій мовах.

Цей трактат був написаний в Анкарі та виданий в одній з місцевих друкарень. Доводячи хибність трьох жахливих фраз, вимовлених людьми, він рятує тих, хто загруз в болоті природи (натуралізму).

7 – КВІТКА

Цей значимий трактат містить важливі смисли і написаний лише для того, щоб показати частину об’ємної істини і продемонструвати один-єдиний промінь яскравого світла. За наполегливими проханнями видатних учнів «Рісале-і Нур», Устаз перевів цю працю – одні частини докладно, а інші коротко – на турецьку мову, для того, щоб більша частина тих, хто не володіє арабською, могла отримати з неї користь. Після цього, у вигляді п’ятнадцяти пунктів «Сімнадцятого Сяйва», вона була додана до збірки «Сяйва» із зібрання «Рісале-і Нур».

Починається «Квітка» з наступної істини: всяка жива істота в цьому світі подібно солдату несе службу, що діє від імені і в ім’я свого Правителя. Та, хто вважатиме себе господарем сама собі, приречена на загибель.

Потім, після довгого і змістовного Салавата, переходить до об’ємних пунктів, що починаються зі слова «Знай», кожен з яких є свого роду узагальненням цілого трактату. Порівнюючи в одному з цих «Знай» учня Корану і учня філософії з громадської та особистої точок зору, спростовує помилкові твердження шкідливої і порочної частини філософії. В останньому «Знай» міститься красивий, сумний Мунаджат. За додатковими подробицями відправляємо до «Сімнадцятого Сяйва».

У змісті «Месневі-і Нуріє» ми, на рівні свого обмеженого розуміння і свого неповноцінного викладу, спробували показати лише кілька з сотень істин, що містяться в цих цінних трактатах. Інакше кажучи, наведені нами приклади не можуть служити ні яскравим зразком цих надзвичайних знань, ні цінною їх основою – скоріше, це всього лише один промінь цього сонця і одна крапля цього моря.

8 – ЧАСТИНКА

Є дивним і незвичайним трактатом з двох частин, який викладає різні положення, що віддаляють деякі намови сатани і безбожників.

Тут містяться теми, що починаються зі слів «Знай», які розповідають про віру і моральність, про усунення намов (васваса) і про мудрість зовнішньої індивідуальності кожної людини. В одній з тем прекрасно викладається істина аята

ومن اياته خلق السموات والارض واختلاف السنتكم و الوانكم

де було написано про те, що в створенні землі і небес, а також в різниці мов і кольорів людей є знамення Всевишнього Творця. Вона каже, що схожість основних органів людей є явним підтвердженням єдності Творця, а відмінність рис обличчя ясно доводить наявність у Творця волі і мудрості. Також тут пояснюється, що індивідуальні відмінності людей і відмінності інших живих створінь не на рівні особини, а на рівні виду, є результатом мудрості.

Інша «Знай» усуває одну з намов дияволів з числа джинів і людей, яка вселяє, що корова, хоч і досконала зсередини, але жалюгідна, нещасна зовні. Говорячи «О, диявол з числа людей, що став учителем для дияволів з числа джинів! Якби все суще не було мистецтвом Одвічного і Всемогутнього Творця, Який кожне творіння створює гідно і у відповідності з користю і мудрістю, то вухо твого осла було б розумніше тебе і твоїх вчителів», спростовує їх намови, розумно й переконливо викладаючи мудрість внутрішньої досконалості і зовнішньої обмеженості корови.

У «Знай», що стосується моральності, йдеться: «О, нечестивець! Знай, що розпусна цивілізація явила світові настільки страшну показуху, що її послідовникам неможливо від неї позбутися, адже вони дали цій показусі ім’я слави і пошани! Ця цивілізація заохочує показуху не тільки перед окремими людьми, але навіть перед цілими народами, расами і державами, змушуючи історію аплодувати їй, а газети – рекламувати її. Змусивши забути смерть, подібно до підступів тиранів часів невігластва, коли життя окремих особистостей, під гаслом патріотизму, приносилися в жертву заради існування раси, підступно направила людство до удавання і лицемірства».

Цей гідний багаторазового прочитання трактат закінчується покаянням, а потім Бейтом Мавляна.

9 – ПАХОЩІ

Починаючи усім Всесвітом і закінчуючи дрібною часткою, доводить, що кожне створіння свідчить про більшість Божественних імен – таких, як Аллаг, ар-Раббі, аль-Малік, аль-Мудаббір, аль-Мурабба, аль-Мутасарріф і ан-Назім. В іншому своєму «Знай» показує, що абсолютно ніхто не має права нарікати на Творця Всесвіту. Ще в одному «Знай», за допомогою довгої істини, показує, наскільки Мудрий Коран відповідає рівню розуміння своєї найбільш численної аудиторії – простого народу. Також, цей цінний трактат складається з різних тем, які розкривають такі тонкі істини, як «тайй-і Мекан», «Бастія-і заман», суть людського «Я» (его) і дві його сторони. Слідом за цим, наводиться вірш, що містить наступний сенс:

Допоможи, о глава низки пророків! Візьми мене за руку!

Ти, о Шляхетне Світло – надія для всіх нас!

Твій прихильник я, і свідчу своєю мовою:

Ля іляха Ілляллах Махуммадун Расулюллах.

Завершується трактат довгою, змістовною молитвою-покаянням.

ДЕСЯТИЙ ТРАКТАТ

У цьому порівняно великому трактаті містяться різні теми, що починаються зі слова «Знай» і являють собою коротку суть деяких «Слів».

У першому «Знай» наводиться тлумачення благородного аята:

وجعلناها رجوما للشياطين

«Ми прикрасили нижнє небо світильниками та каменуємо ними шайтанів». (Коран 67: 5)

в якому, у вигляді семи ступенів, викладається суть вигнання дияволів, які прагнуть до небес.

На першому місці, вказівкою на небесні тишу, спокій і порядок, говориться, що мешканцям небес, на відміну від жителів Землі, не властиві розбрат і розбіжності, які виникають від змішання таких протилежностей, як, наприклад, добро і зло. Більш того, мешканці небес виконують дані Творцем веління з досконалою покірністю.

Після викладу і доказу [факту] вигнання дияволів, в одному з інших «Знай» Устаз вельми лаконічним чином, за допомогою чотирьох кроків, пояснює чотири шляхи, взятих ним з Корану. Ця частина, докладне пояснення якої є в збірнику «Слова», володіє великою значимістю.

В іншому «Знай» пояснюється, що поклоніння є не запорукою майбутніх нагород, а наслідком попередніх благ. Цей цінний і важливий трактат завершується темами, що містять безліч істин і глибоких смислів, в деякій мірі викладених в книгах «Перші Врата Світу» та «Короткі Слова».

Розглянемо яскравий подібно до сонця і світлий подібно до місяця приклад з цього цінного трактату. Мудрий Коран згадує корисні для людини сторони тієї чи іншої речі, що знаходяться у Всесвіті, для залучення її уваги, але не для обмеження цієї речі лише зазначеною користю. Це відбувається тому, що людині властиво надавати більш важливу значимість корисним дрібницям, які особисто стосуються її, ніж чомусь великому, але яке не має до неї прямого відношення.

Наприклад,

والقمر قدرناه منازل ۞ لتعلموا عدد السنين والحساب

«Ми визначили для місяця стани, доки він не стає наче стара пальмова гілка.» (Коран 36:39). «визначивши йому фази, щоб ви знали кількість років і лічбу» (Коран 10: 5)

тобто одна з багатьох мудростей, що стосуються заданої Всевишнім траєкторії руху Місяця навколо Землі, полягає в зручності літочислення для людей. Однак рух Місяця не обмежується лише вищенаведеною користю – настільки важливою, з нашої точки зору, – адже існують ще тисячі мудростей, які проявляють імена Всевишнього Творця.

В кінці цього цінного трактату є коротка, але ємна за змістом тема, яка в шести «краплях» лаконічно викладає чудове красномовство (і’джаз) Корану.

Чотирнадцята Крапля, що містить кілька «крапель» Великого Дива

Одним із доказів істинності пророчої місії Мухаммада (мир йому і благо) є Чудово Викладений Коран. Оскільки близько сорока сторін чудесного красномовства (і’джаз) Корану викладені в книзі «Лема’ат» і в тафсирі «Ішарат уль-І’джаз», то на цьому «перша крапля» завершується.

У «другій краплі» коротко викладається згадане в «Двадцять п’ятому Слові» питання «Що таке Коран?».

«Третя крапля» складається з шести пунктів. У третьому пункті говориться: «В залежності від часу, ті чи інші тілесні потреби вимагають задоволення. Наприклад, повітря потрібно кожну мить, вода необхідна під час спраги, їжа потрібна щодня, а світло – принаймні, раз в тиждень… Духовні потреби також залежать від часу: потреба в слові «Аллаг» є щомиті, в слові «бісміллях» – постійно, а в «Ля іляха илля Ллах» – щогодини…».

«Четверта крапля» складається з шести особливостей. П’ята особливість, з причини змісту у ній великої кількості благородних аятів, описана в трактаті «Чудеса Корану». Ця тема, часом навіть в одній букві доводить чудове красномовство (і’джаз) Корану, а також трактати «Ішарат уль-І’джаз» і «Чудеса Корану», являють собою алмазні мечі Мудрого Корану.

«Шоста крапля», своєю відповіддю на слова літераторів «Зверни увагу на промовця» розкриваючи один із секретів коранічного красномовства, каже: «Зверни увагу на промовця, який слухає мету і тему сказаного». Таким чином, виявляється чудесність красномовства Корану. Отже, шоста крапля є важливим ключем до розуміння коранічного красномовства.

* * *

Вибачення

«Месневі-і Нуріє», короткий зміст якого завершився, є великим, прекрасним, що включає в себе дуже багато трактатів, осяжних, чудесних творів. Воно підносить віру, яка є життям і метою його, а також високою істиною, від наслідувальної (таклід) до усвідомленої (тахкікі), від усвідомленої віри до ступеня наукового переконання (‘ільмальйакин), від наукового переконання до явного переконання (‘айнальйакин), і від явного до істинного переконання (хаккальйакин).

Справжній зміст, який здатний показати справжню цінність цього твору, міг би скласти дорогий і шанований автор – наш Устаз. Наше дуже недалеке розуміння, слабке сприйняття, збиткове мислення і недостатнє знання арабської мови стали причиною того, що ми дуже неповноцінно представили читачам короткий зміст цього безприкладного твору, краплю якого вчені з океанічними знаннями називають морем.

Шановний читачу! Дивлячись на цей короткий зміст, не зважуй тими ж «вагами» весь збірник, подібний духовній скарбниці, що відкриває таємницю Всесвіту, і що є ключем від суті речей і глашатаєм мудрості створеного. Адже наші слабкість і неповноцінність знаходяться не в прямій, а в зворотній залежності від цінності цієї збірки. Подивившись на відображення сонця в частинці скла, не говори «і Сонце таке ж», тому що та частка вбирає в себе світло від сонця лише відповідно до своїх властивостей. Ти ж отримаєш світло від того духовного сонця в залежності від величини свого дзеркала.

В якості вказівки тут згаданий лише частковий сенс дуже малої частини з сотень «Знай», що знаходяться в цьому збірнику. В іншому випадку, для кожного трактату і навіть для кожного «Знай» довелося б написати такий же зміст, як і зміст для всього «Месневі». Зробити це нам не дозволяють ні наші знання, ні місце, ні час.

سبحانك لا علم لنا الا ما علمتنا انك انت العليم الحكيم

«Преславний Ти! Ми знаємо лише те, чому Ти навчив нас. Воістину, Ти – Всезнаючий, Мудрий!»(Коран 2:32)

ربنا لا تؤاخذنا ان نسينا او اخطانا

«Господи наш, прости нас, якщо ми забули або згрішили»

ربنا تقبل منا باحسن قبول هذه الفهرستة الناقصة بحرمة سيد المرسلين و اله و صحبه اجمعين امين والحمد لله رب العالمين

Мустафа Гюль і Тахір Мутлу