П’ять пунктів до запропонованої збірки із зібрання «Рісале-і Нур»

Перший пункт

Сорок-п’ятдесят років тому Колишній Саід щільно займався науками розуму і філософськими знаннями, і тому, подібно послідовникам таріката і людям хакикаті, він шукав якийсь метод [досягнення] суті істин. Осягнення тільки серцем, як це практикується послідовниками таріката, не могло задовольнити його, оскільки його розум і мислення були в деякій мірі поранені філософськими думками і потребували зцілення. Потім він побажав піти за деякими великими людьми хакикаті, що йдуть до істини і серцем, і розумом. Він побачив, що у кожного з них є якась приваблива особливість, відмінна від інших, що привело його до розгубленості щодо того, за ким із них варто слідувати. Тоді Імам Раббані потаємним чином сказав йому: «Дотримуйся однієї Кібли!». Тобто «Йди тільки за одним учителем!». На глибоко зранене серце Колишнього Саіда дійшло наступне: «Істинний Учитель – це Коран. «Дотримуватися однієї Кібли» означає слідувати за ним». Після цих слів, його серце і розум, під керівництвом виключно цього святого Вчителя, почали розвиватися. Ними ж повеліває нафс, своїми сумнівами і підозрами, примусив його до духовної і наукової боротьби. Він йшов із закритими очима, але, подібно до Імама Газалі, Мавляна Джалялетдіну [Румі] і Імама Раббані (хай буде задоволений ними Аллаг), відкривши очі серця, душі і розуму. І там, де люди «істіграк» закривали очі розуму, він проходив з відкритими очима. Так вознесеться нескінченна хвала Всевишньому Аллагу, завдяки повчанням і урокам Корану він знайшов шлях до істини і ступив на нього. «Рісале-і Нур» Нового Саіда показав нам, що він досяг навіть істини «У всякій речі є ознаки Його Єдності»

و فى كل شيء له آية تدل على انه واحد

Другий пункт

Оскільки Колишній Саід, подібно Мавляну Джалялетдіну, Імаму Раббані та Імаму Газалі (хай буде задоволений ними Аллаг), йшов, об’єднуючи серце і розум, намагаючись, перш за все, зцілити рани душі та серця, і позбавити від сумнівів, то, слава Аллагу, він перетворився в Нового Саіда. Подібно «Благородному Месневі» (Джалялетдіна Румі), в оригіналі написаного на фарсі, а потім турецькою, він, в стислому вигляді, на арабській мові написав наступні уроки, як «Катрі», «Хубаб», «Хабба», «Зухра», «Зерр», «Шемме», «Шу’ле», «Лем’алар», «Решхалар», «Лясійемалар» та інші, а також турецькою, такі, як «Нокта» і «Лемеат» Він видавав їх у міру своїх можливостей. Ось уже близько півстоліття цей шлях знаходить своє відображення в «Рісале-і Нур», що є відкритим викладенням істин, описаних в «Месневі», і зверненому вже не до власного нафсу і диявола, а до тих хто відчуває потребу в істині, розгубленим людям і загубленим послідовникам філософії.

Третій пункт

У ході полеміки Нового Саіда з нафсом і шайтаном, вони були повністю ним переможені і змушені мовчати. Так само і «Рісале-і Нур», в короткий час зцілює духовні рани тих людей, що шукають істину. Разом з тим беззастережно переконує і позбавляє заперечень невіруючих і тих, що заблукали. Отже, збірник «Месневі», що був написаний арабською, є свого роду насінням, оранжереєю «Рісале-і Нур». Боротьба, що ведеться в цьому збірнику тільки з внутрішніми нафсом і шайтаном, повністю позбавляє від сумнівів велить нафс (нафс-і Аммара) і шайтанів з джинами, а також людей. Ці знання дають очевидні переконання і впевненість, а їх наукова достовірність (‘ільм аль-якин) досягає рівня зорової очевидності (‘айн аль-якин).

Четвертий пункт

Оскільки Колишній Саід займався вельми глибокими питаннями філософії (Хікмат) та істини (хакикат), вів полеміку щодо глибоких питань з великими вченими і писав з урахуванням ступеня розуміння своїх колишніх учнів, які отримували високі знання в медресе, і, оскільки, залишаючи замітки-вказівки на довгі істини, що відкрилися під час духовного і розумового розвитку Колишнього Саіда. У зрозумілому тільки йому образі, короткими фразами і у вигляді стислого викладу, то деякі частини цієї збірки можуть зрозуміти навіть найпильніші вчені. Якби наводився повний виклад, то ця книга виконала б одне з важливих завдань «Рісале-і Нур».

Значить, цей збірник «Месневі», що являє собою оранжерею, подібно Турук-у хафія був спрямований всередину, до суб’єктивної сторони (Анфуси), відкривши шлях у серце і в душі. «Рісале-і Нур» ж, є його садом, звертаючись і до суб’єктивного, і, в більшості випадків, подібно Турук-у Джахра, до зовнішнього і об’єктивного кола (афакією), в кожному місці відкрив широкий шлях до пізнання Аллага. Він – немов посох Муси, завдяки якому вода б’є ключем, куди не вдар!

«Рісале-і Нур», не відповідаючи методам вчених і філософів, але за допомогою чуда духовного красномовства неповторного Корану (і’джаз), в кожній речі відкрив вікно до пізнання [Всевишнього], і засвоїв особливий секрет Корану, що дає можливість подолання шляху довжиною в рік протягом однієї години. У цей жахливий час, не здаючись під натиском незліченних атак упертих безбожників, здобув перемогу.

П’ятий пункт

Під час переходу від Колишнього Саіда до Нового Саіда, він описував тисячі істин, що відносяться до сотень різних наук і знань. Кожна з цих істин була гідна стати темою окремого трактату. Починаючи кожну тему словом «Знай», він викладав ці істини часом на одній сторінці, а часом в кількох рядках. Кожне «Знай» є немов ключем до окремих трактатів.

Ці «Знай», не будучи пов’язаними між собою, записані у вигляді короткого змісту різних знань та істин, і нехай читач, враховуючи написане, не вдається до зайвої критики.

Саід Нурсі