Окупація Стамбула іноземними військами і діяльність Бадіуззамана

У 1920-му році Стамбул окуповують. У цей час Бадіуззаман видає свою працю «Шість кроків» («Хутуваті ситим»), що викриває колоніальну політику Заходу щодо ісламського світу і османів. Своєю антиокупаційною діяльністю він підтримав народно-визвольного рух. Активність Бадіуззамана в Стамбулі зацікавила новий уряд в Анкарі. Його, від імені парламенту, наполегливо запрошують до Анкари. Він приймає запрошення і в 1922 приїжджає. Його урочисто зустрічають у парламенті.

В Анкарі, Бадіуззаман видає працю, в якій викриває матеріалізм, атеїзм, доводячи існування Всевишнього і Його єдність.

Уряд пропонує йому місце депутата, членство в Управлінні у справах релігії і посаду всезагального проповідника східних вілаєтів у Туреччині. Однак Бадіуззаман побачив вияви згаданих у хадисах повідомлень про те, що в кінці часів в ісламському світі і в усьому людстві з’являться жахливі постаті, і визнавши неможливим співробітництво, відмовився від запропонованих йому посад. У травні 1923 року, покинувши Анкару, подався на схід, у місто Ван. Там, бажаючи поклоніння на самоті, він залишається у печері на горі Ерек. Із цього моменту починається новий період його життя, названий ним епохою «Нового Саїда».

Коли Саїд Нурсі жив в печері в околицях міста Ван, на сході Туреччини спалахнули повстання. Один з ініціаторів заколоту пише йому послання, в якому, згадуючи про великий вплив Саїда Нурсі, просить його про підтримку. На це Бадіуззаман відповідає: «Турецький народ багато століть служив Ісламу і виплекав багатьох праведників. На їх онуків не можна піднімати меч. Тому відмовтеся від своїх задумів. Народ потрібно наставляти і просвічувати». Незважаючи на це, під приводом повстання, що почалося в 1925 році, влада висилає Бадіуззамана на захід Туреччини, в район Бурдур, а потім в гірське село Барлу.