بِسْمِ اللّٰهِ الرَّحْمٰنِ الرَّحٖيمِ
اِنَّ الصَّلَاةَ كَانَتْ عَلَى الْمُؤْمِنٖينَ كِتَابًا مَوْقُوتًا
«В ім’я Аллага Милостивого та Милосердного»
«Воістину, молитва встановлена для віруючих у визначений час» (Коран, 4:103)
Якось вельможна людина літнього віку, проте кремезної статури, сказала мені: «Намаз — це добра справа, проте здійснювати його щодня п’ятиразово — забагато. Це докучає через нескінченність».
Із плином часу я слухав свій нафс і почув, що він промовляє ті ж слова. Я акцентував увагу й узрів, що нафс слухає урок від лукавого крізь вуха лінощів. І тоді я збагнув: та людина промовила такі слова, ніби від імені злого начала (нафс-і аммара), що видає накази. Тоді я промовив: «Якщо мій нафс наказує мені чинити зло, тоді той, хто не коригує власних вчинків, не здатен виправляти вчинки інших людей. Отже, я розпочну з себе».
Я сказав: «Мій нафсе! У відповідь на ці слова, оповиті лінощами, безтурботністю та цілковитим невіглаством, послухай мої «П’ять усвідомлень»».
ПЕРШЕ УСВІДОМЛЕННЯ
Мій безталанний нафсе! Невже твоє життя вічне?! Хіба в тебе є гарантії того, що ти доживеш до наступного року чи принаймні до завтрашнього дня?! Все те, що надміру докучає тобі — це уявлення про вічність цього земного життя. Ти вередуєш так, ніби вічно існуватимеш у цьому світі. Якби ти зрозумів, що життя твоє нетривке та скороминуще, то, безперечно, тобі ніколи б не набридало віддавати двадцять четверту частину свого життя цьому благословенному, приємному та легкому служінню, яке постає засобом для досягнення щастя в істинному та вічному житті. Ба більше, це породило б у тобі серйозне бажання здійснювати намаз і насолоду від його здійснення.
ДРУГЕ УСВІДОМЛЕННЯ
Мій ненажерливий нафсе! Хіба тобі не набридає щодня їсти хліб, пити воду чи вдихати повітря? Адже внаслідок поновлення твоїх численних потреб ти не насичуєшся ними, втім відчуваєш насолоду від задоволення цих потреб! Отже, з огляду на це, намаз так само не повинен пересичувати твоє єство. Так, усі твої друзі, якими я володію, — серце, душа й тонкі почуття, — отримують користь від здійснення намазу: намаз наповнює серце та душу живильною водою, постає свіжим та чистим повітрям для тонких почуттів. Так, їжа та міць будь-якого серця, що конає від численних прикрощів, лих і душевного болю і водночас палає пристрастю до незліченних насолод і мирських прагнень, можуть бути здобуті лише здійсненням молитви до Всемогутнього, Щедрого та Милосердного Аллага. Цілющою водою для душі, що потерпає від розлуки з численними смертними істотами, до яких вона так сильно прив’язана, є звернення до джерела милості Вічного Господа, Гідного поклоніння та любові! Так, якась розумна людська таємниця, певне світле, тендітне й тонке почуття, за своєю природою прагне вічності, що є дзеркалом Вічного Творця. Крім того, перебуваючи серед буремних, тяжких, похмурих і гнітючих обставин земного світу, вона відчуває потребу в перепочинку. І лишень завдяки намазу вона зможе перевести подих і ковтнути свіже повітря.
ТРЕТЄ УСВІДОМЛЕННЯ
Мій нетерплячий нафсе! Невже це буде розсудливо з твого боку, нині розмірковуючи щодо складнощів поклоніння, обтяжливості намазу, тягаря бід минулого, згодом потерпати й виявляти нетерплячість під час роздумів про повинність, обов’язок поклоніння й намазу, про гіркоту бід прийдешніх днів?!
Виявляючи подібне нетерпіння, ти набереш подобу розсіяного командира, який, попри те, що військо правого флангу противника, приєднавшись до його сил, розташованих праворуч, буде для нього свіжими силами, направить свої важливі сили до правого флангу, послабивши при цьому центр. Тоді як на лівому фланзі немає військ противника, і вони ще не з’явилися, він скерує й накаже: «Відкрити вогонь!» — і знесилить свій центр. У результаті противник, проаналізувавши ситуацію, скерує сили в центр і знищить його.
Так, ти схожий на цього командира. Річ у тім, що клопоти й тягар минулих днів нині перетворилися на Божу милість. Їхня гіркота минула, залишилася лише насолода, а всі труднощі обернулися в нагороду. Отже, не слід виявляти втому від намазу, а, навпаки, потрібно віднайти новий стимул, отримати велике задоволення, серйозно окрилитися для його продовження. Думати ж про прийдешні дні, які ще не настали, вже сьогодні відчуваючи пересичення й втрачаючи сумлінність, — це така сама дурість, як волати і голосити, потерпаючи вже сьогодні від лише уявних голоду й спраги.
Оскільки істина постає саме такою, то якщо ти — розсудливий, подумай, у питаннях щодо поклоніння й намазу, лише про сьогоднішній день, повторюючи: «одну годину цього дня я присвячую приємному, благородному й високому служінню, а нагорода за нього — дуже висока, а обов’язок його — вельми незначний». І тоді твоя гірка апатія обернеться на солодку старанність.
Отже, мій нетерплячий нафсе! Ти зобов’язаний виявляти три види терпіння: терпіння в покорі Всевишньому Аллагу, терпіння в уникненні гріхів, терпіння в скруті. Якщо ти — розсудливий, то візьми за правило істину з порівняльного прикладу в «третьому пробудженні» і мужньо промов: «Йа, Сабур!» Звали ці три види терпіння на свої плечі. Сила терпіння, дана Творцем і не розтрачена на хибному шляху, буде достатньою за будь-яких труднощів і негараздів. Обіприся ж на цю силу!
ЧЕТВЕРТЕ УСВІДОМЛЕННЯ
Мій розсіяний нафсе! Невже обов’язок поклоніння такий марний? Хіба відплата за нього настільки незначна, що він набридає тобі? Водночас, якщо певна людина дасть тобі трохи грошей, то змусить тебе гарувати з ранку до вечора, і тоді ти невтомно працюватимеш. І невже даремний намаз, який у цьому пустому світі слугує силою й достатком для твого слабкого і нещасного серця, крім цього, їжею та світлом у мороці твоєї могили, що стане твоїм прихистком; намаз, який стане виправданням на Страшному Суді, світлом і райським конем (бураком) на мості Сират, що його тобі доведеться перейти?! Або ж відплата за нього — мізерна?
Якщо хтось пообіцяє тобі винагороду в сотню лір, то він змусить тебе сто днів працювати на нього. Ця людина може не стримати свого слова, проте ти довіришся їй і старанно працюватимеш. Водночас Той, Хто завжди дотримується своїх обіцянок, пообіцяє тобі таку нагороду, як Рай та вічне щастя, проте на дуже короткий час зайнявши тебе благим служінням. І якщо ти не станеш служити Йому або ж будеш служити неохоче, пасивно, поспіхом, то такими діями ти поставиш під сумнів Його обіцянки і знехтуєш Його винагородою. Чи не здається тобі, що ти заслуговуєш на суворе покарання і удостоїшся жахливих тортур? На цьому світі, під страхом тюремного ув’язнення, ти можеш працювати на найвиснажливіших роботах, проте невже страх перед вічним ув’язненням Пекла не надає тобі сил та наснаги для найлегшого і водночас найприємнішого служіння — намазу?
П’ЯТЕ УСВІДОМЛЕННЯ
Мій нафсе, що закоханий у мирські справи! Цікаво, твоє небажання здійснювати намаз та апатія в поклонінні випливають із безлічі мирських справ та з браку часу через побутові турботи? Але невже ти створений лише для земного, тлінного життя, аби увесь свій час присвячувати лише йому?
З огляду на здібності ти перебуваєш на найвищому рівні від усього тваринного світу, проте з огляду на сили та можливості для отримання всього необхідного в земному житті — не дотягуєш навіть до рівня горобця! То чому ж ти ніяк не можеш зрозуміти, що твоє основне призначення — не в тому, аби метушитися, як тварина, а в тому, щоб докладати зусиль для свого істинного, вічного життя? Водночас, усе те, що ти називаєш мирськими справами і турботами — це часто даремні заняття, в які ти надто втручаєшся, а потім заплутуєш їх. Ти витрачаєш свій дорогоцінний час на непотрібні, порожні справи, приміром, шукаючи відповіді на такі нікчемні та марні питання, як: «Із чого складаються кільця навколо Сатурна?» чи «Які курки в Америці?», полишивши найнеобхідніші і нагальні справи, немов у тебе в запасі — ціле тисячоліття. Буцімто, відомості з космографії чи статистики вдосконалять твоє єство.
Припустімо, ти скажеш, що справи, які відволікають тебе від намазу та поклоніння Творцеві — це не щось непотрібне, а необхідні турботи про життєвий добробут. На це я дам тобі таку відповідь: уявімо собі, що ти гаруєш за сто курушів на день, до тебе підходить якийсь чоловік і каже: «Візьми лопату і копай ось у цьому місці десять хвилин, і відкопаєш діаманти, смарагди вартістю у сто лір». Ти ж відмовляєшся від цієї пропозиції, тому що з твого денного заробітку стягнуть десять курушів, а це зменшить твій прибуток. Проте ти розумієш, наскільки це дурна відмовка.
Чи, наприклад, ти працюєш у своєму саду заради харчів. І якщо ти не здійснюватимеш обов’язкового намазу, то капітал усієї твоєї трудової діяльності обмежиться лише земними, мізерними та даремними засобами для існування в цьому світі. Але якщо ти в перерві між робочими годинами здійснюватимеш обов’язковий намаз, що постає заспокоєнням для душі та серця, то, окрім благодатного мирського заробітку, ти здобудеш ще й два джерела для існування у вічному житті.
Перше джерело. Це твоя частка від вихваляння всіх квітів, рослин і дерев із власного саду, що підноситься Аллагу, за умови доброго наміру з твого боку (Ця тема — це урок, що був наданий одній людині в його власному саду, тому, як приклад, тут наведений сад).
Друге джерело. Хто б не їв плоди з твого саду, — людина чи тварина, корова чи муха, покупець чи злодій, — це запишеться тобі як садака. Однак за умови, що ти розпоряджатимешся садом в ім’я Істинного Годувальника (ар-Раззак) і в межах дозволеного Ним; а себе розглядатимеш як службовця, що розподіляє Господні дари між Його створіннями.
Отже, зверни увагу на те, який величений збиток понесе та людина, яка не здійснює намазу, яке велике багатство вона втратить, позбувшись плодів тих двох джерел, що значним чином надихають на працю. Ба більше, досягнувши похилого віку, вона стомиться, їй остогидне садівництво. «Я незабаром покину цей світ. То навіщо ж мені ускладнювати собі життя?», — скаже вона і згодом її огортатимуть лінощі. Проте людина, яка здійснює намаз, промовить: «Крім поклоніння Творцеві, я ще більше прагну дозволеної праці, щоб ще яскравіше висвітлити власну могилу і приготувати більше провізії для Іншого життя».
Висновок. Нафсе! Знай, що вчорашній день тобі вже не належить, а завтрашній ще не належить. Ба більше, у тебе немає жодних гарантій того, що взагалі тобі щось належатиме. Отже, врахуй той факт, що твоє істинне життя — це нинішній день. То ж щонайменше одну годину дня відкладай у скарбничку свого справжнього майбутнього, тобто вічного життя. Такою скарбничкою є мечеть або молитовний килимок.
Окрім того, кожен новий день для кожної людини — це брама до нового світу. Якщо ти не здійснюватимеш намазу, то твій день мине похмурим та безладним, а в духовному світі Місаль свідчитиме проти тебе. Адже кожній людині щодня притаманний власний, особливий світ, і якість цього індивідуального світу залежить від стану серця та вчинків людини.
Подібно до того, як відображення якогось чудового палацу, що спостерігається в твоєму дзеркалі, залежить від кольору цього дзеркала (якщо його колір буде чорним, то і палац тобі здасться чорним, а якщо — червоним, то і палац тобі здаватиметься червоним), а також від якості дзеркала (якщо поверхня цього дзеркала буде рівною та бездоганною, то воно покаже палац красивим, а якщо поверхня буде нерівною і з дефектами, то палац здасться потворним), так само і образ твого світу залежить від стану твоїх серця, розуму, душі, від твоїх вчинків. Ти можеш обернути його свідчення як на свою користь, так і проти себе. Якщо під час здійснення намазу ти озвешся до Всемогутнього Творця, тоді твій світ, який залежить від тебе, миттєво осяє, наче здійснений тобою намаз — це своєрідна електрична лампа, і твій намір здійснити його, подібно до натискання кнопки її вимикача, розсіє морок цього тлінного світу, і продемонструє, що різні зміни і стихійні процеси всередині цього буремного світу втілюють мудру гармонію і змістовний лист від Могутнього Творця. Крім цього, він направить у твоє серце промінь від такого світлого аяту з Корану:
اَللّٰهُ نُورُ السَّمٰوَاتِ وَالْاَرْضِ
«Аллаг — світло небес і землі…» (Коран, 24:35)
і завдяки відблиску цього світла осяє твій стан у той день, обернувши його свідчення на твою користь.
Тільки не кажи: «Де мій намаз, а де — справжня суть намазу?!» Бо кожна фінікова кісточка описує своє дерево так само, як фінікова пальма. Різниця полягає лише в дрібних подробицях. Так само і намаз таких простих людей, як я і ти, удостоюється своєї частки від цього світла, від цієї суті намазу, так само як намаз якогось великого праведника, навіть якщо людина не усвідомлює цю істину. Однак пізнання смислу цього світла, залежно від його рівнів, може бути неоднаковим. Так само, як у фінікової пальми є багато стадій розвитку — від стадії кісточки і до зрілої пальми, — так і в намазі наявні безліч рівнів. Проте на кожному рівні побутує суть тієї світлої істини намазу.
اَللّٰهُمَّ صَلِّ وَسَلِّمْ عَلٰى مَنْ قَالَ «اَلصَّلَاةُ عِمَادُ الدّٖينِ» وَعَلٰى اٰلِهٖ وَصَحْبِهٖ اَجْمَعٖينَ
«Аллаг! Благослови і вітай зі світом Поважного Посланця, який сказав: «Намаз — опора релігії», — всю його сім’ю та сподвижників»