Ця частина складається з дев’яти пунктів, що оповідають про дев’ять мудростей священного місяця Рамадану.

بِسْمِ اللّٰهِ الرَّحْمٰنِ الرَّحٖيمِ

شَهْرُ رَمَضَانَ الَّذٖٓى اُنْزِلَ فٖيهِ الْقُرْاٰنُ هُدًى لِلنَّاسِ وَ بَيِّنَاتٍ مِنَ الْهُدٰى وَ الْفُرْقَانِ  

«В ім’я Аллага Милостивого та Милосердного»

,,Рамадан є мiсяцем, пiд час якого було зiслано Коран — прямий шлях для людей, яснi знамення прямого шляху та розрiзнення… » (Коран, 2: 185).

ПЕРШИЙ ПУНКТ.

Пост у священному місяці Рамадан постає одним із ключових стовпів ісламу серед п’яти інших і одним із найбільших символів ісламу.

У багатьох мудростях посту священного Рамадану укладені смисли, що апелюють як до Божественного владарювання Творця, так і до суспільного життя людини, до її особистого життя, до приборкання нафса, до висловлення подяки за божественні дари.

Щодо питання про Божественне владарювання (рубубіят) Всевишнього, одна з багатьох мудростей посту полягає в тому, що Господь створив поверхню землі у вигляді  скатертини благ і розмістив всі види дарів на цій скатертині у вигляді:

مِنْ حَيْثُ لَا يَحْتَسِبُ

«…та надiляє звiдти, звiдки той i не чекає…»

(Коран, 65:3)

Всевишній висловлює досконалість свого Божественного правління та милосердя. Люди перебувають за завісою безтурботності й у колі причин, вони не в змозі цілком побачити істину, що висловлена в цих словах, а іноді й зовсім забувають про неї. А під час благословенного місяця Рамадану віряни несподівано перетворюються на організовану армію. В якості гостей на частування одвічного Правителя, перед заходом сонця, ніби чекаючи на наказ: “Завітайте сюди!”, вони виявляють певний стан покори й відповідають такій милосердній, величній і всеосяжній милості своїм широким упорядкованим поклонінням. Цікаво, варті в повному сенсі цього слова називатися людьми ті віряни, котрі не долучаються до такого величного поклоніння й поважного частування?

ДРУГИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту Рамадану з огляду на подяку за всі дари від Всевишнього.

У “першому слові” зазначалося, що страви, принесені якимось слугою з кухні правителя, потребують певної плати. І віддячуючи слузі грошима, буде нерозумно уявляти собі нікчемними ті  цінні блага, а також не визнавати того, хто їх дарував. Так само Всевишній розсіяв на поверхні землі незліченні види благ, а в якості плати за ці блага вимагає подяки (шукр). Зовнішні причини й володарі цих благ уособлюють своєрідних слуг. Ми платимо певну ціну цим слугам, висловлюємо їм свою подяку й навіть виявляємо їм надмірні повагу й прихильність, хоча Аллаг — Істинний Дарувальник, гідний значно більшої подяки, ніж ті причини. Так, дякувати Всевишньому необхідно з усвідомленням того, що ці блага безпосередньо виходять від Нього, а також з усвідомленням цінності тих благ і відчуттям своєї потреби в них.

Отже, піст в місяці Рамадані — це джерело істинної й щирої, великої й загальної подяки. Адже в інший час більшість людей, не відчуваючи справжнього голоду, не усвідомлюють цінності багатьох благ. Ситі та заможні люди не усвідомлюють ступінь блага, що міститься в черствому шматочку хліба. Позаяк, під час розговіння навіть черствий хліб для вірянина є вельми цінним Божим даром, це доводять його органи смаку. Будь-хто — починаючи з правителя і закінчуючи убогим жителем, — шляхом пізнання цінності тих благ в період благословенного Рамадану досягає найвищого ступеню духовної подяки.

І пам’ятаючи про заборону прийому їжі в денний час, скаже: “Ці блага — не моя власність. Я не маю споживати їх, отже, вони є власністю й даром Іншого, Творця… Я чекаю на Його веління”, — людина пізнає благо як дар, таким чином висловлює свою духовну подяку. Отже, такий піст стає ключем до подяки, а це — істинний обов’язок людини.

ТРЕТІЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту з огляду на суспільне життя людей

Люди створені Господом з різним ступенем матеріальної забезпеченості. Так, Всевишній закликає багатих надавати допомогу бідним і нужденним людям. Заможні люди лише через голод під час посту можуть у всій повноті відчути злиденність і голод убогих людей. Якби ж не існувало посту, було б чимало самозакоханих та багатих людей, які б ніколи не пізнали страждань від голоду й злиднів. Вони не дізналися про те, якою мірою злиденні люди потребують милості. З огляду на це, милосердя по відношенню до інших, властиве людській природі, постає ключем до істинної подяки. І якою б не була людина, вона завжди може знайти того, хто бідніший за неї. До таких людей вона має виявляти милосердя.

Якби людина не змушена була тримати обов’язковий піст, то вона не давала би милостині і не допомагала іншим, а навіть якби і робила щось подібне, то неповноцінно, не в повній мірі, оскільки сама не відчула б подібного стану [голоду та злиденності].

ЧЕТВЕРТИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту Рамадану з огляду на приборкання власного нафса

Нафс має жагу до сваволі й незалежності, і саме таким себе сприймає. Ба більше, за своєю природою він бажає уявного домінування, він захоплений бажанням діяти на власний розсуд. Він і не думає про ту безліч благ, наданих йому Творцем! Зокрема, якщо в нього в житті є багатство, могутність та безтурботність, то він, як тварина, жадібно буде живитися Божими дарами.

Таким чином, в благословенному місяці посту нафс кожної людини збагне, що він є невільником, а не господарем.

Також, разом з усвідомленням того, що без Божої волі він не здатний зробити навіть дріб’язку, наприклад, не протягне руку до води, його уявне панування розвіється, прийнявши подобу поклоніння й покори Всевишньому. Так, він прийде до подяки, що постає його істинним обов’язком.

П’ЯТИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту священного місяця Рамадану з точки зору морального приборкання нафсу й примусу його до відмови від непокори

Людський нафс, через безтурботність забуває про себе, не бачить і не бажає бачити наявні в ньому безмежну слабкість, нескінченні злидні й величезні вади. Він не думає про те, що постає вкрай слабким, схильним до загибелі, своєрідною мішенню для нещасть, а також про те, що складається лише з тлінних речей — кісток і м’яса. Уявляючи себе безсмертним, вічним, він накидається на цей світ так, ніби його тіло складається зі сталі. І з неабиякою жадібністю, з сильною прихильністю й любов’ю він прагне до земних благ, пов’язує себе з будь-якою насолодою, забуває свого Творця, котрий піклується про нього з неабияким милосердям. Ба більше, він не думає про результати земного життя й життя вічного, скочується до аморального стану.

Так, піст у священний місяць Рамадан навіть найбільш безтурботним і впертим людям дає змогу відчути їхню слабкість, безсилля й злиденний стан.

Через голод людина думає про свій шлунок, розуміє його потреби, усвідомлює, наскільки слабким є її тіло. Вона збагне власну потребу в доброті й милосерді.

Відмовившись від погорди нафса, у цілковитому безсиллі й в бідності людина відчує жагуче бажання звернутися до обителі Аллага, і з вдячністю готується постукати в двері милосердя за умови, що безтурботність не зіпсувала її серце.

ШОСТИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту місяця Рамадану з огляду на сходження Мудрого Корану, а також з точки зору того, що священний місяць Рамадан постає найважливішим часом для послання Священного Писання.

Оскільки Мудрий Коран був надісланий під час Рамадану, то, розмірковуючи над цим, в Священному місяці Рамадані необхідно ізолювати себе від низинних бажань нафса й непотрібних справ і, відмовившись від прийняття їжі й пиття, прийняти подобу янголів. Необхідно слухати і читати Коран так, ніби він тільки надсилається, прислухатися до божественного звернення в ньому так, ніби це момент його послання. Слухати так, ніби ми чуємо його з вуст поважного Посланника — нехай благословить його Аллаг! — або навіть від ангела Джабраїла, мир йому, або, мабуть, нібито слухаючи його від самого Всевишнього — Володаря одвічного Мовлення, тим самим удостоюючись стану святості. І ставши виразником священного Корану, спонукати інших слухати його й певною мірою демонструвати мудрість його послання.

Так, в Священному місяці Рамадані ісламський світ немов стає великою мечеттю, у всіх куточках якої наявні мільйони хафізів, котрі доносять смисли Корану, це небесне звернення до всіх жителів Землі. І кожен Рамадан в світлому, яскравому образі виявляє цей аят:

شَهْرُ رَمَضَانَ الَّذٖٓى اُنْزِلَ فٖيهِ الْقُرْاٰنُ

“Рамадан є мiсяцем, пiд час якого було зiслано Коран…”(Коран, 2:185).  

Це доводить, що Рамадан є місяцем Корану. 

  Одна частина цього величезного та строкатого суспільства зі смиренною повагою слухає хафізів, інша ж — самостійно читає текст священного Корану. 

  І як не годиться в такій священній мечеті й обстановці підкорятися низинним бажанням нафса й позбавити себе цього священного стану через прийом їжі й пиття. Подібно до того, як це викличе огиду всього суспільства в цій мечеті, так само віряни, котрі не приєднуються до тих, хто тримає піст, стають мішенню для духовної відрази всього ісламського світу.

СЬОМИЙ ПУНКТ.

Одна з багатьох мудростей посту місяця Рамадану з огляду на духовні надбання роду людського, що прийшов в цей світ для «землеробства» й «торгівлі» заради вічного миру

За кожне благо, здійснене протягом благословенного місяця Рамадану, записується тисяча духовних нагород (саваб). Згідно з текстом хадису, кожна прочитана літера Мудрого Корану приносить читачеві десятикратну нагороду й таким чином вважається десятьма прекрасними діяннями, приносить десять райських плодів. Під час священного місяця Рамадану за кожну прочитану літеру записується не десятикратна, а тисячократна нагорода. Також кожна літера таких аятів, як «Аят аль-Курси», приносить кілька тисяч нагород, в п’ятничні ж дні священного Рамадану — ще більше. Крім цього, в Ніч могутності нагорода (саваб) збільшується в тридцять тисяч разів!

Так, мудрий Коран, кожна буква якого приносить тридцять тисяч вічних плодів, схожий на світле райське дерево Туба і дає вірянам можливість заслужити в священному місяці Рамадані мільйони райських плодів. Так прийди ж і поглянь на цю світлу, вічну й вигідну торгівлю, придивися, задумайся й збагни, в якому нескінченному збитку опинилися ті, хто не оцінив значущості цих букв!

Отже, благословенний Рамадан — це ніби ринок для ведення торгівлі заради вічного життя. Цей місяць вельми родючий ґрунт для плодів потойбічного світу, і немов весняний місяць квітень — для розквіту благодіянь! Цей місяць вважається найсвітлішим, святом для проведення параду поклоніння й покори роду людського Божественному .владарюванню. І щоб людина безтурботно не занурювалася в такі низинні, тваринні потреби нафсу як-от: як їжа й пиття, а також в такі пристрасті, як розваги й даремні заняття, її обов’язком стало дотримання посту. Людина, ніби виходить на період посту з тваринного стану і входить в ангельську подобу, а також займається торгівлею заради майбутнього вічного життя. Вона тимчасово полишає свої мирські потреби, приймає духовний образ людини, що належить вічному світу, своїм постом певною мірою відображає таку якість Всевишнього, як Самадіят.

Священний Рамадан в цьому змінному світі, тимчасовому, нетривкому житті містить в собі довге, вічне життя й дозволяє його отримати.

Адже один-єдиний місяць Рамадан дозволяє отримати плоди вісімдесятирічного життя, твердим доказом цього постає аят Корану, в якому йдеться про те, що Ніч Могутності краща за тисячі місяців!

Якийсь правитель щорічно протягом періоду свого правління оголошує святковими певні дні, приміром, день свого вступу на престол або ж інший день, що певним чином символізує пишність свого панування. У ці дні він, слідуючи не звичним, а особливим правилам і законам, удостоює своїх підданих заслужених нагород, удостоює їх своєю особистою присутністю без таємниць, особливою увагою й безпосередньо особливими почестями, наділяючи їх своїми винятковими розпорядженнями. Подібно до цього, величний Правитель вісімнадцяти тисяч світів, що є Царем Одвічності, послав у священний місяць Рамадан мудрий Коран, який є його велінням до тих вісімнадцяти тисяч світів.

І, зрозуміло, мудрість вимагає того, щоб Рамадан прийняв образ особливого Божественного свята, образ певної Господньої виставки й духовного зібрання. І оскільки Рамадан є цим святом, то, безумовно, для того, щоб відвести людей від низького, тваринного проведення часу, їм буде наказано дотримуватися посту. Досконалістю ж цього посту є спонукання всіх почуттів, а також людських органів і інструментів, як-от: очі, вуха, серце, уява й думки, — до дотримання посту нарівні зі шлунком, тобто стримування їх від забороненого й марного, натомість спонукання кожного з них до своєрідного поклоніння. Наприклад, піст для язика — це його стримування від обману, пліток, лихослів’я, натомість спонукання його до таких справ, як читання Корану, поминання й прославлення Всевишнього, молитви за Пророка (салават), принесення покаяння тощо. Також, приміром, піст для очей  — це перешкоджання спрямуванню низинних поглядів на сторонніх (намахрам), а для вух — перешкоджання слуханню лихослів’я, в той же час використання очей для споглядання повчальних прикладів, а вух — для істинних слів і слухання тексту священного Корану. Подібно до цього, інші “інструменти” людського тіла також необхідно спонукати до дотримання своєрідного посту.

І оскільки шлунок постає найбільшою фабрикою, то якщо за допомогою посту на час припинити її діяльність, тоді й функціонування інших верстатів цієї фабрики легко можна буде призупинити.

ВОСЬМИЙ ПУНКТ.

Одна з мудростей благословенного Рамадану з огляду на особисте життя людини

Найважливішим ліками для людини є своєрідні духовна й фізична стриманість або, іншими словами, — дієта. Подібно до того, як людський нафс, з огляду медицини, своїм невпорядкованим харчуванням завдає шкоди здоров’ю, так само він отруює своє духовне існування, не відрізняючи забороненого від дозволеного. Такому нафсу важко буде примиритися з серцем і душею. Виявляючи непокірність, він здолає людину й упокорить її, і надалі вона вже не здатна буде приборкувати нафс. Однак завдяки посту священного Рамадану нафс певним чином привчається до дієти, звикає задовольнятися невеликою кількістю їжі, вчиться дослухатися до побажань. Він не буде накликати на себе хвороби, припинивши споживати надмірну кількість їжі ще до її перетравлення. І завдяки тому, що за допомогою веління він відмовляється навіть від дозволеної їжі (халяль), він набуває здатність прислухатися до велінь, що виходять від розуму й Божественного закону, щоб стримувати себе від забороненого (харам), і намагається не руйнувати свого духовного життя.

Ба більше, значна частина людства часто потерпає від голоду. Заради терпіння й витримки люди відчувають потребу в голоді й дієті, вони загартовують людський дух. Піст у благословенний місяць Рамадан з його періодом голодування, що триває близько п’ятнадцяти годин, а без досвітньої їжі — двадцять чотири години, служить терпінню, витримці, дієті й загартуванню духу та тіла. Отже, піст постає своєрідними ліками від нетерпіння й відсутності витривалості, які подвоюють людські страждання.

До того ж, у цієї фабрики шлунку є безліч служителів. До того ж значна кількість людських органів пов’язана зі шлунком. Якщо нафс у денний час доби, протягом місяця не призупинить їхню роботу, то змусить ті органи й служителів тієї фабрики забути їхнє особливе поклоніння, приборкає їх, а інші людські органи приведе в хаотичний стан. Нафс постійно привертатиме до себе їхню увагу, змусить їх тимчасово забути свої піднесені обов’язки. Саме тому багато праведників з давніх-давен привчали себе до малої кількості їжі та пиття з метою самовдосконалення. Завдяки посту благословенного Рамадану служителі цієї фабрики збагнуть, що вони не були створені лише заради фабрики шлунку. І інші органи, замість низьких задоволень тієї фабрики, під час благословенного Рамадану насолоджуються ангельськими й духовними радощами, спрямовуючи до них свої погляди. Саме тому в цьому місяці віряни, залежно від рівня духовного розвитку, удостоюються різних духовних почестей, світла й радості. За допомогою посту цього благословенного місяця серце, душа, розум та інші таємні почуття  духовно розвиваються й невинно сміються всупереч плачу шлунка.

ДЕВ’ЯТИЙ ПУНКТ.

Одна з мудростей посту в Священному місяці Рамадані з огляду на безпосереднє руйнування уявного панування нафса й повідомлення йому про його невільництво шляхом вказівки на його слабкість

Нафс не хоче визнавати свого Господа, з погордою фараона бажаючи панувати. Яким би тортурам він не піддавався, ця властивість не покидає його! І лише голод здатний зруйнувати її!

Таким чином, піст під час Рамадану, завдаючи прямого удару по гордовитості нафса, руйнує її, показує нафсу його слабкість, злиденність, дає йому змогу збагнути його рабське безсилля.

У хадисі мовиться:

«Всевишній запитав у нафса: хто я і хто ти?»

Нафс відповів Йому: «я — це я, а ти — це ти!»

Господь піддав його тортурам, кинувши в пекло, а потім знову поставив те ж саме питання. І знову нафс відповів: «я — це я, а ти  — це ти».

І яким би покаранням не піддавав його Всевишній, від своєї погорди нафс не зрікся. Згодом Господь піддав його випробуванню голодом, а потому знову запитав: «Хто я і хто ти?», на це нафс відповів:

اَنْتَ رَبِّى الرَّحٖيمُ ۞ وَاَنَا عَبْدُكَ الْعَاجِزُ

«Ти мій милосердний Господь, а я твій безсилий раб»!

  للّٰهُمَّ صَلِّ وَسَلِّمْ عَلٰى سَيِّدِنَا مُحَمَّدٍ صَلَاةً تَكُونُ لَكَ رِضَاءً وَ لِحَقِّهٖ اَدَاءً بِعَدَدِ ثَوَابِ قِرَائَةِ حُرُوفِ الْقُرْاٰنِ فٖى شَهْرِ رَمَضَانَ وَ عَلٰى اٰلِهٖ وَ صَحْبِهٖ وَ سَلِّمْ

سُبْحَانَ رَبِّكَ رَبِّ الْعِزَّةِ عَمَّا يَصِفُونَ وَسَلَامٌ عَلَى الْمُرْسَلٖينَ وَ الْحَمْدُ لِلّٰهِ رَبِّ الْعَالَمٖينَ اٰمٖينَ

“Аллаг! Благослови й вітай нашого Пророка Мухаммада благословенням, яке уможливить твій достаток і виконанням обов’язків  щодо Нього, в кількості, що дорівнює за чисельністю нагородам за прочитання літер Корану в місяці Рамадані! Благослови й вітай увесь рід його й сподвижників!”

“Твій Господь, Господь могутності, пречистий і далекий від того, що вони приписують Йому. Мир посланцям!  Хвала Аллагу, Господу свiтiв.” (Коран, 37:180-182).

Амінь!

* * *

Вибачення. У зв’язку з тим, що друга частина була написана нашвидкоруч протягом сорока хвилин, і з тим, що і я, і помічник, який писав чернетку, хворіли, в ній можуть бути недоліки й певна плутанина. Ми очікуємо, що наші брати прочитають її поблажливим поглядом і внесуть виправлення на власний розсуд.