Лист, написаний Бадіуззаманом лікарю, що відчував великий інтерес до «Рісале-і-Нур», і котрий прозрів завдяки його вивченню.
Здрастуй, мій щирий і дорогий друже, щасливий лікарю, який зумів діагностувати свою хворобу!
Твоє духовне пробудження, яке виявляється в твоєму натхненному листі, гідне похвали.
Знай, що найціннішим є життя, і найважливішим обов’язком є служіння життю, і найдорожче служіння життю – це праця на шляху до перетворення швидкоплинного життя у вічне.
Вся цінність і значення цього життя полягає в тому, що воно є насінням, фундаментом і початком вічного життя. Якщо ж клопотатися лише мирським, тлінним, отруюючи і псуючи вічне життя, це буде таким же безумством, як перевага хвилинної блискавки над вічним сонячним світлом.
З позиції істини, найбільш хворими людьми є лікарі, що загрузли в матеріальному та тлінному. Якщо їм вдасться отримати ліки віри (іману), схожі протиотруті, зі священної аптеки Корану, то вони зцілять свої хвороби і залікують рани людства. Якщо на те буде воля Всевишнього, то твоє прозріння буде ліками для твоїх власних ран, а ти сам станеш ліками від хвороб інших лікарів.
Тобі ж відомо, що для зневіреного безнадійного хворого духовна розрада іноді корисніша від тисяч ліків. Однак лікар, який загрузнув у трясовині матеріалізму, лише погіршить безнадійний стан того нещасного. Із волі Всевишнього, твоє пробудження зробить тебе розрадою і світлим лікарем для таких нещасних людей.
Ти знаєш, що життя коротке, а важливих справ дуже багато. Якщо ти за моїм прикладом перевіриш свої знання, то знайдеш серед них безліч неживих, некорисних речей, схожих до купи дров. Я, перевіривши, знайшов багато непотрібного. Отже, потрібно знайти спосіб оживити ті наукові відомості і філософські знання, зробити їх корисними, світлими. І ти теж проси у Всевишнього прозріння, яке звернуло б твої думки до Нього – до Мудрого, Всемогутнього Творця – і, спалахнувши, освітило б ті купи дров, щоб непотрібні наукові знання стали цінним знанням про Всевишнього.
Мій розумний друже! Я всім серцем бажав, щоб серед людей науки з’явилися ті, котрі, як Хулуса Бей, щиро відчули б свою потребу в світлі віри і мудрості Корану. І оскільки «Слова» (книги «Рісале-і-Нур», — прим.перекл.) звернені до твоєї совісті, то сприймай кожне «Слово» як лист, адресований тобі не від мого імені, а від імені глашатая Корану, і як рецепт зі священної аптеки Корану. Завдяки їм відкрий для себе коло безпосередньої бесіди. За бажанням напиши мені листа, але не ображайся, якщо я не відповім, бо рідко пишу листи. Навіть на листи рідного брата я за три роки написав лише оду відповідь.
Саїд Нурсі