اَوْجَدَتْهُ الْاَسْبَابُ
Виникнення й формування речей внаслідок сукупності причин: «Будь-яку конкретну річ створюють причини».
Тож спробуємо проаналізувати на цих сторінках три нісенітниці, вдаючись до такого прикладу.
Перша нісенітниця. Уявімо собі, в аптеці є сотні пляшок, наповнених різними хімічними елементами, а нам знадобиться біологічна речовина з цих компонентів, щоб синтезувати чудодійну та цілющу біологічну мазь. Коли ми зайшли до аптеки, то виявили величезну кількість видів цієї цілющої мазі. Досліджуючи її, ми зрозуміли, що з кожної тари в певному обсязі було взято різні речовини: один-два грами – з однієї, три-чотири грами – з іншої, шість-сім грам – ще з іншої і т. д. Якщо з якоїсь пляшки буде взято хоч на один грам менше або більше, то мазь не зможе стати лікувальною і тому втратить свої цілющі властивості.
Згодом ми провели досліди та перевірили хімічний склад цілющих ліків і побачили, що з кожної тари було взято певну кількість необхідних компонентів, адже якби їх було взято хоч на атом менше або більше, то такі ліки б не набули потрібних властивостей. Усього пляшок було використано більше п’ятдесяти, різні речовини були взяті в певних кількостях та відповідно до точних вимірів та пропорцій.
Цікаво, чи існує хоч якийсь смисл чи ймовірність того, щоб різні речовини, які розлилися з пляшок, випадково перекинутих через негоду, якимось чином поєдналися між собою в потрібних обсязі та пропорціях так, щоб утворилася цілюща мазь? Цікаво, чи є щось абсурдніше, безглуздіше та більш далеке від здорового глузду та логіки? Якщо осел подвоїть свою дурість, а потім перетвориться на людину, то гадаємо, що і він вважав би такі метаморфози найхимернішою фантазією та маячнею!
Так, ми заявляємо, що кожен організм являє собою певну біологічну сполуку, живильну мазь; і що кожна рослина схожа на цілющі ліки, оскільки вона створена з різних часток та речовин і відповідно до найточніших вимірів… Немає жодних сумнівів у тому, що приписувати створення цієї чудової істоти матеріальним причинам і елементам та говорити, що ніби «причини створили її», буде так само нерозумно, абсурдно й неможливо, як створення тієї цілющої мазі в аптеці через перекинуті пляшки.
Висновок. Живі організми в цій великій аптеці Всесвіту, – що складаються з цілковитою точністю підібраних речовин завдяки Мудрому (аль-Хакім) Творцеві, – можуть утворитися лишень завдяки Його безмежним мудрості та знанням, всеохопній волі. Нещасний той, хто вважає, що це справа рук сліпих, глухих стихійних елементів та природних причин. Утім, ще дурніший той, хто гадає, що ті чудодійні ліки були створені самі по собі завдяки перекинутим пляшкам. Так, подібна атеїстична думка по суті своїй постає безглуздою нісенітницею та несвідомим маревом божевільного.
Друга нісенітниця. Якщо виникнення всього сущого не приписується Єдиному Всемогутньому (аль-Кадір) Творцеві, а натомість матеріальним причинам, тоді необхідно, щоб численні елементи та причини світу втручалися в процеси, що протікають в організмі будь-якої живої істоти. Так, думка про те, що настільки впорядкована, пропорційна, злагоджена та гармонійна система організму такої маленької живої істоти, як, приміром, муха була створена різними та протилежними одна одній причинами — це очевидна маячня, яку спростує навіть той, хто володіє розумом із крильце мухи! Так, крихітне тільце мухи пов’язане з безліччю причин та елементів всього Всесвіту, а точніше, постає їхнім екстрактом. І якщо не приписувати створення мухи Всемогутньому (аль-Кадір) Творцеві, тоді доведеться визнати, що ці матеріальні причини повинні самі перебувати поруч із тільцем мухи, ба більше, навіть проникнути всередину її крихітного організму! Крім того, необхідно буде, аби вони проникли в кожну клітину її очей, що є малою подобою тільця цієї комахи! Річ у тім, що причина (якщо вона матеріальна) повинна перебувати поруч із річчю, що є її наслідком або всередині неї. У такому разі, слід погодитися, що всередині цієї мікроскопічної клітини повсякчас перебувають основи Всесвіту, елементи та різні природні компоненти. Хіба навіть найдурніший із софістів соромитиметься такого вчення!
Третя нісенітниця
اَلْوَاحِدُ لَا يَصْدُرُ اِلَّا عَنِ الْوَاحِدِ
Це безперечне правило говорить: «якщо будь-яке створіння є цілісним і єдиним, то безсумнівно, що воно створене єдиним творцем». А надто якщо це створіння являє собою абсолютно гармонійне, точне та досконале утворення, то це тим більше говорить про його походження не від численних рук, що породжують протиріччя та хаос, а навпаки, від одного Всемогутнього (аль-Кадір) та Мудрого (аль-Хакім) Творця. І приписування гармонійного, співмірного, унікального процесу створення незліченній безлічі неживих, нерозумних, хаотичних, сліпих та глухих природних причин, тим паче, що скупчення цих причин подвоять цю сліпоту і глухоту, – нісенітниця найвищого ступеню!
Приміром, ми нехтуємо цією нісенітницею, проте вплив матеріальних причин можливий за допомогою взаємодії. Але природні причини здатні вплинути на зовнішній вигляд живих організмів. Водночас, ми спостерігаємо, що внутрішня сторона цих організмів (до якої не дотягуються та з якою не здатні контактувати природні причини) в десятикратному розмірі більш впорядкована, тонка та ідеальна, ніж зовнішня сторона! Найдрібніші ж істоти, з чиїми організмами матеріальні причини не можуть контактувати внутрішньо і лише частково здатні взаємодіяти зовні, ще більш дивовижні з огляду на творчість та оригінальніші з огляду на створення, ніж найбільші живі істоти! І приписати їхнє створення цим неживим, немислимим, грубим, далеким, громіздким, глухим, сліпим, протилежним один одному причинам можливо лише в стані цілковитої сліпоти та глухоти!