تَشَكَّلَ بِنَفْسِهٖ
«Та чи інша річ виникає, формується й припиняє своє існування сама по собі».
У цій фразі також міститься безліч нісенітниць, тому вона в багатьох аспектах помилкова та абсурдна за своєю суттю. Так, наведімо три з цих нісенітниць.
Перша нісенітниця. Впертий невірянине! Сила твого его змусила тебе впасти в обійми нескінченної дурниці, і ти приймаєш на віру відразу сотню нісенітниць. Річ у тім, що ти – жива істота, яка створена не з простого і жорсткого матеріалу, що відкидає будь-які зміни, а натомість ти – великий і злагоджений організм, органи якого перебувають у постійному процесі оновлення. Так, ти схожий на покинутий палац, а його частини постійно змінюються… У твоєму організмі безперервно працюють атоми, вони пов’язані зі Всесвітом. Отже, між твоїм організмом і Всесвітом відбувається безперервний взаємообмін, надто в питаннях харчування та продовження роду. Атоми, що функціонують у твоєму тілі, намагаються не порушувати цих зв’язків та відносин, вони обережні в своїй поведінці. Повсякчас вони ніби спостерігають за всім світом і бачать твій взаємозв’язок із ним, потім, відповідно до цього, займають певне положення. Ти ж послуговуєшся своїми зовнішніми та внутрішніми відчуттями залежно від позиції цих атомів у своєму тілі.
Якщо ви не думаєте, що ці атоми виконують функцію дрібних службовців Вічного та Всемогутнього Творця Всесвіту (аль-Кадір) або ж Його солдатів в армії, або ж кінчики пера Божественної долі, чи пунктирні точки, накреслені пером Його божественної сили, тоді тобі потрібно прийняти ідею про те, що кожен діючий атом у твоєму тілі, приміром, в оці, має власне пильне око, яке бачить всі частини та системи органів твого тіла, всіх істот, що з ним пов’язані, знає все твоє минуле та майбутнє, володіє інформацією про твоє походження, твоїх батьків, бабусь і дідусів, усіх твоїх нащадків, знає джерела всіх твоїх елементів і скарби твого прожитку… І якщо обсяг твоїх знань в таких питаннях не перевищує навіть атом, то приписування одному твоєму атому таких знань і розуму, як у тисячі Платонів, – це божевільна химера та маячня!
Друга нісенітниця. Твоє тіло можна порівняти з розкішним палацом з тисячею куполів, де кожен купол збудований із кам’яних брил, встановлених без опори. Однак твоє тіло, увесь твій організм у тисячу разів досконаліший за цей палац, оскільки на відміну від палацу твій організм перебуває в постійному, безперервному, впорядкованому оновленні. Навіть апелюючи лишень до твого фізичного тіла та не торкаючись аспектів твоїх душі та серця, тобто надзвичайно дивовижних тонких духовних матерій та почуттів, ми побачимо, що кожен його компонент, кожен його орган – це своєрідна невеличка споруда з одним куполом.
Так само як і кам’яні брили палацу, атоми в людському тілі впорядковано та злагоджено функціонують між собою, формують надбудову, чудовий і вишуканий витвір мистецтва, що демонструє нам диво божественної сили та могутності, як, приміром, око та язик.
І якщо відкинути ідею про те, що атоми це своєрідні виконавці, підлеглі волі Всемогутнього Творця Всесвіту, тоді з цього випливає, що кожному атому тіла потрібно одночасно бути абсолютним володарем над усіма іншими атомами й водночас абсолютно залежним від кожного атома, тобто водночас бути подібним до кожного з них і протилежним з огляду на правління; бути джерелом і основою більшості якостей, притаманних суто Творцеві Всесвіту. А як можна бути обмеженим і абсолютно вільним водночас?.. Той, хто володіє хоч крихтою розуму збагне, що приписувати незліченній кількості атомів це вкрай гармонійне єдине творіння, яке, згідно з принципом єдності, може бути творінням тільки Єдиного Творця, постає досить очевидною нісенітницею.
Третя нісенітниця. Якщо твоє тіло не буде «написане» пером Єдиного та Вічного Всемогутнього (аль-Кадір), а буде «надруковане» природою та матеріальними причинами, тоді знадобиться величезна кількість природних зразків, причому не лише для кожної клітини твого тіла, але й для всіх комбінацій клітин, що взаємодіють між собою як кола. Наприклад, ось ця книга, яку ми тримаємо в руках, буде написана від руки, тоді достатньо буде одного пера для викладу думок автора. Якщо ж вона не буде належати перу свого автора, якщо її поява буде приписана природі та матеріальним причинам, тоді для її друку знадобиться окреме металеве перо для кожної літери. Подібно до того, як в друкарні для друкування літер використовуються металеві букви в певній кількості, то тут так само знадобиться стільки ручок, скільки існує літер на сторінках цієї книги. Якщо ж серед цих букв не буде тієї, в якій за допомогою тонкого пера дрібним почерком написана ціла сторінка, то для цієї єдиної букви знадобляться тисячі ручок. І в разі якщо вони утворюють гармонійні візерунки, переплітаючись між собою, як це відбувається в твоєму тілі, то з цього випливає, що потрібна величезна кількість сполук для кожної комбінації візерунків. Припустімо, ти вважав цей безглуздий спосіб можливим, однак для виготовлення цих неповторних металевих літер, цих бездоганних зразків і ручок потрібно стільки тих самих ручок, зразків і металевих літер, скільки всього їх існує в світі, оскільки вони теж виготовлені, досконалі та майстерні. І цей ланцюжок може тривати до нескінченності.
Збагни ж, що в цій думці стільки безглуздості та маячні, скільки ж атомів в твоєму тілі! Посоромся ж цієї думки, впертий безбожнику, і відречися від неї!