СУРА 15. АЛЬ-ХІДЖР
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1. Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!
2. Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.
3. Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!
4. Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.
5. Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.
6. Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!
7. Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»
8. Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.
9. Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!
10. Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.
11. Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.
12. Так Ми вкладаємо це в серця грішників.* [* «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.]
13. Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.* [* Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага!), а також у Коран».]
14. Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,
15. то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»
16. Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.
17. І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.
18. А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.
19. І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.
20. Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,
21. і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.
22. Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти!* [* Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).]
23. Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями!* [* «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).]
24. Ми знаємо ваших попередників і наступників.* [* Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома!): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому!). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».]
25. Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!
26. Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.
27. А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.* [* Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».]
28. Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.
29. І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»
30. І вклонилися всі ангели,
31. крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.
32. Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»
33. Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»
34. Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований!* [* Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому!) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.]
35. Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»
36. Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»
37. Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,
38. до того Дня, час якого визначено!»
39. Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,
40. окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».
41. Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!
42. Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!
43. Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!
44. Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!
45. Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»
46. Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!
47. Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.
48. Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.
49. Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!
50. І що кара Моя — кара болісна!
51. І сповісти їх про гостей Ібрагіма!
52. Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»
53. Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»
54. Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»
55. Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»
56. Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»
57. І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»
58. Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,
59. окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,
60. окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».
61. І коли посланці прийшли до родини Люта,
62. він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»
63. Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.* [* Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).]
64. Ми принесли тобі істину й ми правдиві.
65. Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»
66. Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.* [* Тобто народ Люта буде знищено.]
67. І збіглися жителі міста, радіючи.
68. [Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,
69. бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»
70. Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»* [* Тобто приймати гостей (ібн Касір).]
71. Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»
72. Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,
73. а на сході сонця уразив їх крик.
74. Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.
75. Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!
76. Було воно на помітній дорозі.
77. Воістину, в цьому знамення для віруючих!
78. Жителі аль-Айкі були нечестивцями,
79. тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.
80. Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.* [* Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).]
81. Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.
82. У горах вони висікали собі безпечні житла,
83. але зранку вразив їх крик.
84. Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!
85. Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!
86. Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!
87. Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран!* [* Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Катади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).]
88. Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.* [* Цей вислів означає «бути милостивим до когось».]
89. Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»
90. Ми зіслали подібне на тих,
91. хто поділив Коран на частини.* [* Пророк (мир йому і благословення Аллага!) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).]
92. Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх
93. про те, що вони робили!
94. Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.
95. Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,
96. які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!
97. Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.
98. Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!
99. Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість.* [* Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).]