СУРА 46. АЛЬ-АХКАФ

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1. Ха. Мім.

2. Писання, зіслане від Аллага, Всемогутнього, Мудрого!

3. Ми створили небеса та землю лише в істині та на визначений термін. Але ті, які не вірують, відвертаються від того, чим їх застерігають.

4. Скажи: «Чи ви бачили тих, кого ви кличете замість Аллага? Покажіть мені, яку частину землі вони створили? Невже вони мають спільність на небесах? Принесіть мені Писання, давніше за це, або хоча б якийсь слід знання, якщо ви правдиві!»

5. Хто ж заблукав сильніше, ніж той, хто кличе замість Аллага тих, які не дадуть йому відповіді аж до Дня Воскресіння та й не знають про його заклики?

6. Коли люди будуть зібрані, ті стануть їхніми ворогами та зрікатимуться їхнього поклоніння.

7. Коли ти читаєш їм Наші знамення, ті, які не увірували в істину, що прийшла до них, говорять: «Це — справжнє чаклунство!»

8. Невже вони говорять: «Він вигадав його»? Скажи: «Якщо я вигадав його, то ви ніяк не захистите мене від Аллага! Він краще знає про ваші балачки; достатньо Його як свідка між мною та вами. А Він — Прощаючий, Милосердний!»

9. Скажи: «Я не є чимось новим серед посланців і я не знаю, що станеться зі мною та вами. Я лише йду за тим, що відкрито мені. І я лише несу від Нього до вас ясну пересторогу!»

10. Скажи: «Як ви думаєте, а якщо це — від Аллага, а ви у це не увірували? Адже свідок з-посеред синів Ісраїля засвідчив про подібне йому та увірував, тоді як ви погордо знехтували цим. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом несправедливих людей!»

11. Ті, які не увірували, говорять тим, які увірували: «Якби він був благом, то вони не випередили б нас у цьому!» Вони не пішли за ним прямим шляхом, і тому скажуть: «Воістину, це — прадавня брехня!»

12. Раніше за нього було Писання Муси — керівництво та милість. А це Писання арабською мовою є підтвердженням, щоб застерігати тих, які є несправедливими, а також доброю звісткою для праведників.

13. Воістину, ті, які говорять: «Господь наш — Аллаг», — а далі йдуть прямим шляхом, не буде страху їм, і не будуть засмучені вони!

14. Саме такі є жителями раю; вони будуть там вічно — за те, що робили!

15. Ми заповідали людині добре ставитись до своїх батьків. Для матері важко носити [плід] та народжувати, а час від початку вагітності до відняття від грудей займає тридцять місяців. Коли ж [людина] досягає зрілого віку та досягає сорока років, то говорить: «Господи! Зроби так, щоб я був вдячним за Твою милість, яку Ти дарував мені та моїм батькам, щоб я робив добрі вчинки, якими Ти будеш задоволений, і щоб був праведним я і нащадки мої! Каюсь перед Тобою; воістину, я – один із відданих Тобі!»

16. Саме вони є тими жителями раю, від кого Ми приймемо те найкраще, яке робили вони, і Ми простимо їм злі вчинки їхні; такою є правдива обіцянка, яку їм дали.

17. Є такий, хто говорить своїм батькам: «Фе! Невже ви погрожуєте мені тим, що мене виведуть [із могили], якщо ще раніше за мене минуло стільки поколінь?» Вони просять допомоги в Аллага [і говорять]: «Горе тобі! Увіруй, адже обіцянка Аллага правдива!» Але він говорить: «Це — лише казки давніх народів!»

18. Справдилося слово про них та про джинів і людей з-посеред народів, які жили ще раніше. Вони втратили все!

19. На кожного чекає свій ступінь — відповідно до того, що робили вони. Це так, щоб вони сповна отримали за свої вчинки, і щоб ні з ким не вчинили несправедливо.

20. [Буде сказано в] День, коли невіруючих поставлять перед вогнем: «Ви витрачали свої блага в земному житті та користувалися ними. Сьогодні вам відплатять принизливою карою за те, що ви без права вивищували себе на землі, та за те, що ви були нечестивцями!»

21. Згадай брата адитів. Ось він застерігав свій народ біля аль-Ахкафу, хоча застерігачі були до нього і після нього: «Не поклоняйтесь нікому, окрім Аллага; я боюся, що впаде на вас кара у Великий День!»*

[*Аль-Ахкаф розуміють по-різному. Хоча загалом це слово може означати хвилясті піщані бархани, більшість тлумачів вважає, що мова йде про конкретну місцевість, де жили адити (гори у Сирії, пустеля між Оманом та Єменом чи місцина в Ємені — згідно з тлумаченням ат-Табарі). ]

22. Вони відповіли: «Ти прийшов, щоб відвернути нас від наших богів? Покажи нам те, чим ти погрожуєш нам, якщо ти є правдивим!»

23. Той сказав: «Знання належить лише Аллагу, а я переказую вам те, із чим мене відіслано. Але я бачу, що ви — люди нерозумні!»

24. Коли ж вони побачили хмару, яка насувалася на їхні долини, то сказали: «Ця хмара проллє на нас дощ!» Та ж ні! Ось те, що ви намагалися прискорити — вітер, який несе болісну кару!

25. За наказом свого Господа він знищує кожну річ. Тож зранку було видно лише їхні житла! Ось так Ми винагороджуємо грішних людей!

26. Ми укріпили їх так, як не укріплювали вас. Ми дарували їм слух, зір і серця. Але ні слух їхній, ні зір, ні серця не допомогли їм, адже вони заперечували знамення Аллага; їх вразило те, із чого вони глузували!

27. Ми вже знищили селища поблизу вас; Ми пояснили знамення — можливо, повернуться [на прямий шлях] вони!

28. Чому ж їм не допомогли ті, кого вони беруть собі за богів замість Аллага, прагнучи до Нього наблизитись? Але ж ті залишили їх! Такою є їхня брехня й те, що вони собі вигадують!

29. Ось Ми відіслали до тебе кількох джинів, щоб вони послухали Коран. І коли вони з’явилися там, то сказали: «Мовчки слухайте!» А коли було закінчено, то вони повернулися до свого народу застерігачами.

30. Вони сказали: «О народе наш! Воістину, ми слухали Писання, яке зіслано після Муси та підтверджує те, що було до нього; воно провадить до істини та до прямого шляху!

31. О народе наш! Дайте відповідь тому, хто закликає до Аллага та увіруйте в Нього! Він простить вам гріхи ваші та врятує вас від болісної кари!»

32. А хто не відповість тому, хто закликає до Аллага, той не зможе врятуватися на землі та не матиме покровителів замість Нього. Такі перебувають у справжній омані!

33. Невже вони не бачать, що Аллаг — Той, Хто створив небеса й не втомився від їхнього створення — спроможний воскресити мертвих? Так, Він спроможний на кожну річ!

34. [Буде сказано в] День, коли невіруючих поставлять перед вогнем: «Невже це не істина?» Вони скажуть: «Так, клянемося нашим Господом!» А Він скаже: «Скуштуйте ж кару за те, що ви не вірували!»

35. Терпи ж, як терпіли рішучі посланці, і не намагайся прискорити для них [кару]. У той День, коли вони побачать обіцяне, подумають, що пробули [на землі] лише якусь годину дня. Таким є послання! Невже загине хтось, окрім нечестивих людей?