СУРА 54. АЛЬ-КАМАР
(МІСЯЦЬ)
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1. Наблизився час і розколовся місяць!
2. Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»
3. Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!
4. Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!
5. Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!
6. Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.*
[* Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль]
7. Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!
8. Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»
9. Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!
10. Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»
11. Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.
12. І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.
13. Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,
14. і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!
15. І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?
16. Якою ж була Моя кара та пересторога!
17. Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
18. Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
19. Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
20. Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
21. Якою ж була Моя кара та пересторога!
22. Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
23. Самудити сприйняли засторогу як брехню
24. та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!
25. Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»
26. Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!
27. Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!
28. Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!
29. Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.
30. Якою ж була Моя кара та пересторога!
31. Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.
32. Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
33. Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,
34. тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,
35. як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.
36. І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі
37. і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
38. Ранок зустрів їх важкою карою!
39. Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
40. Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
41. Прийшла пересторога й до роду Фірауна.
42. Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!
43. Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?
44. Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?
45. Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!
46. Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!
47. Воістину, грішники страждають і блукають в омані!
48. У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»
49. Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.
50. Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.
51. Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?
52. Все, що вони робили, міститься у писанні,
53. і записано там і мале, і велике.
54. Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,
55. на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.