СУРА 34. САБА
(С А В С Ь К Е Ц А Р С Т В О)
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1. Хвала Аллагу, Якому належить те, що на небесах, і те, що на землі! Хвала Йому і в житті наступному! Він — Мудрий, Відаючий!
2. Він знає те, що входить у землю, й те, що виходить із неї, що сходить із неба і що туди підноситься. А Він — Милосердний, Прощаючий!
3. Ті, які не вірують, говорять: «Час не прийде до нас!» Скажи: «Ні, клянуся моїм Господом, Знаючим потаємне, — він неодмінно прийде до вас!» Ні на небесах, ні на землі не сховається від Нього нічого, навіть вагою в порошинку, й менше чи більше за це. Це все — в ясному Писанні,
4. щоб Аллаг винагородив тих, які увірували й робили добро! На них чекає прощення й щедрий наділ!
5. А на тих, які прагнули ослабити Наші знамення, чекають страждання від болісної кари!
6. Ті, кому дано знання, бачать, що зіслане тобі від Господа твого — істина, яка провадить до шляху Великого, Хвалимого!
7. Ті, які не вірують, говорять: «Чи не вказати вам на чоловіка, який розповідає, що після того, як ви розкладетесь на частинки, ви постанете в новому творінні?
8. Він зводить наклеп на Аллага чи божевільний?» Та ж ні! Ті, які не вірують у наступне життя, будуть покарані й перебувають у глибокій омані!
9. Невже вони не бачать того, що попереду й позаду них — на небі й на землі? Якщо Ми побажаємо, то змусимо землю поглинути їх або скинемо на них частину неба! Воістину, в цьому – знамення для кожного раба, який кається!
10. Ми дарували Дауду Свою ласку: «О гори! Славте Мене разом із ним, і птахи!» Ми пом’якшили для нього залізо!* [* Ат-Табарі коментує: «Залізо в його руках було схоже на сиру глину: тож він згинав його, як бажав, не виплавляючи у вогні й не вдаряючи іншим залізом».]
11. «Зроби кольчуги та дотримуйся міри в кільцях! Робіть добро, адже Я бачу те, що ви робите!»
12. [Ми підкорили] Сулєйману вітер, який зранку долав шлях тривалістю в місяць, і ввечері долав шлях тривалістю в місяць. Ми відкрили для нього джерело міді. Були серед джинів такі, які працювали перед ним із дозволу Господа його! А тим із них, які ухилялися від Нашого наказу, Ми дамо скуштувати вогняної кари!
13. Вони будували для нього все, що він бажав: прекрасні споруди, статуї, глеки, як водойми, а також нерухомі котли. О роде Дауда! Працюйте на знак подяки! Але ж мало вдячних серед Моїх рабів!* [* «Махаріб» («прекрасні споруди») деякі тлумачі розуміють як «місця поклоніння», «святилища» (див., напр., коментар аль- Багаві).]
14. Коли Ми встановили для нього час смерті, їм вказала на це лише земляна тварина, яка підточила його палицю. Коли ж він упав, то зрозуміли джини, що, якби їм було відоме потаємне, вони б не зазнали принизливої кари!
15. У селищі сабейців було знамення — два сади, з правого й лівого боку. Споживайте щедрий наділ Господа вашого й будьте вдячні Йому! Прекрасна країна, Прощаючий Господь!
16. Але вони відвернулися! Тож Ми наслали на них потік, [який прорвав] греблю, й замінили два їхні сади іншими — з гіркими плодами, тамариском і нечисленними лотосами.* [* Як свідчать коментатори, посилаючись на перших тлумачів, ідеться про величезну греблю, внаслідок прориву якої було знищено господарство сабейців. Це доводиться й археологічними даними, отриманими під час розкопок в Ємені (де знаходилося Сабейське царство).]
17. Так Ми відплатили їм за те, що вони були невдячні. Хіба ж Ми караємо когось, окрім невдячних?* [* Можливий варіант перекладу — «були невіруючі… окрім невіруючих» (див. різні перекази у тлумаченні аль-Багаві).]
18. Ми звели між ними й селищами, які Ми благословили, інші селища, добре видимі, й виміряли між ними шлях. Подорожуйте в безпеці – і вночі, і вдень!
19. Та вони сказали: «Господи наш! Зроби шлях між нашими зупинками довшим!» Вони вчинили несправедливість до себе! Тож Ми зробили їх притчею і розсіяли. Воістину, в цьому — знамення для всіх терплячих і вдячних!
20. Здогадка Ібліса про них була правильною, тож вони пішли за ним, окрім групи віруючих.
21. Він не мав над ними влади, [хіба стільки,] щоб Ми могли відрізнити віруючих у наступне життя від тих, які мають сумніви щодо нього. А Господь твій — Охоронець кожної речі!* [* Як відзначає аль-Багаві, під «розрізненням» тут мається на увазі «поява» та «зовнішній вияв», адже Бог завжди знав усе про віруючих і невіруючих — «через знання потаємного», притаманне лише Йому.]
22. Скажи: «Покличте тих, кого ви вигадали замість Аллага!» Вони не мають влади навіть над порошинкою ні на небесах, ні на землі. Вони не мають там жодної частки, і немає в Нього помічників серед них!
23. Заступництво перед Ним допоможе тільки тому, кому Він дозволить. Коли страх полишить їхні серця, вони спитають: «Що сказав ваш Господь?» Їм скажуть: «Істину, адже Він — Піднесений, Великий!»
24. Запитай: «Хто наділяє вас із небес і землі?» І скажи: «Аллаг!» І ще: «Хтось із нас тримається правильного шляху, а хтось блукає в явній омані!»
25. Скажи: «Вас не запитають про наші провини і нас не запитають про те, що робите ви!»
26. Скажи: «Наш Господь збере всіх нас разом, а потім справедливо розсудить. Він — Суддя, Знаючий!»
27. Скажи: «Покажіть мені тих, кого ви вважаєте рівними Аллагу!» Та ж ні! Він — Аллаг, Всемогутній, Мудрий!
28. Ми відіслали тебе до всіх людей як доброго вісника й застерігача, але ж більшість людей не знає!
29. Вони запитують: «Коли ж прийде обіцяне, якщо ви правдиві?»
30. Скажи: «Вам обіцяно День, який ви не зможете ні віддалити, ні наблизити — навіть на годину!»
31. Ті, які не увірували, говорять: «Ми ніколи не повіримо ні в цей Коран, ні в те, що було перед ним!» Якби ти бачив нечестивців, коли, поставши перед Господом своїм, вони будуть звертатись одне до одного! Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Якби не ви, то ми б неодмінно увірували!»
32. А ті, які вивищувалися, скажуть слабким: «Невже це ми відвернули вас від прямого шляху, коли він прийшов до вас? Та ж ні, ви самі були грішниками!»
33. Слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Ви хитрували вночі та вдень, коли наказували, щоб ми не вірили в Аллага та щоб додавали Йому рівних!» Вони приховають своє каяття, коли побачать кару. І Ми накладемо кайдани на шиї невіруючих! Хіба не відплачують їм тільки за те, що вони робили?
34. До якого б селища Ми не посилали застерігача, його зманіжені розкошами жителі говорили: «Воістину, ми не віруємо в те, з чим вас послано!»
35. Вони говорять: «У нас більше майна та дітей! Нас не покарають!»
36. Скажи: «Воістину, мій Господь збільшує наділ, кому побажає, і зменшує, кому побажає! Але ж більшість людей не знає!»
37. Ні ваше майно, ні ваші діти не наближають вас до Нас, а лише віра й добрі справи. За те, що вони робили, буде помножено винагороду їхню! Будуть вони в безпечних кімнатах раю!
38. А ті, які прагнуть ослабити Наші знамення, будуть покарані!
39. Скажи: «Аллаг збільшує та зменшує наділ тим із рабів своїх, кому побажає! Що б ви не пожертвували, Аллаг поверне це вам. А Він — найкращий із наділяючих!»
40. Того Дня Він збере їх усіх, а потім скаже ангелам: «Чи це ті, які поклонялися вам?»
41. Ті відповіли: «Пречистий Ти! Ти — наш Покровитель, а не вони! Вони поклонялися джинам. Більшість із них вірила саме в них!»
42. Сьогодні ви не здатні ні принести одне одному користі, ні завдати шкоди. Ми скажемо тим, які були несправедливими: «Скуштуйте кари вогнем, яку ви вважали брехнею!»
43. Коли їм читають Наші ясні знамення, вони говорять: «Цей чоловік лише прагне відвернути вас від того, чому поклонялися ваші батьки!» І ще говорять: «Та це лише брехлива вигадка!» І сказали ті, які не увірували в істину, коли вона прийшла до них: «Воістину, це тільки явне чаклунство!»
44. Ми не дали їм Писання, яке б вони вивчали, й не відсилали до них застерігача раніше за тебе!
45. Ті, які жили раніше за них, вважали [посланців] брехунами. А ці не мають і десятої частини того, що Ми дарували тим, але ж і вони вважають брехунами Моїх посланців! Якою ж була відплата!
46. Скажи: «Я закликаю вас тільки до одного: станьте перед Аллагом удвох і поодинці та поміркуйте! Ваш приятель не божевільний, він тільки застерігає вас перед настанням важкої кари!»
47. Скажи: «Винагорода, якої я прошу у вас, призначена для вас самих! Мене винагородить лише Аллаг, а Він — кожній речі Свідок!»
48. Скажи: «Мій Господь відсилає істину та знає потаємне!»* [Вислів «інна раббі якзіфу бі ль-хаккі» більшість тлумачів розуміє як «Мій Господь відсилає істину Пророку», що й відображено в нашому перекладі. Проте за аналогією до 18 аяту сури «Пророки» та іншими коментарями (див., зокрема, деякі перекази від ібн Зайда в тафсірі ат-Табарі), вислів можна розуміти й так: «Мій Господь знищує істиною [неправду]». Це підтверджується й смислом наступного аяту.]
49. Скажи: «Прийшла істина, тож неправда вже нічого не народить і не повернеться!»
50. Скажи: «Якщо я перебуваю в омані, то лише проти самого себе, а якщо став на прямий шлях, то завдяки тому, що відкрив мені Господь мій! Воістину, Він — Всечуючий та Близький!»* [* «Проти самого себе» — «на шкоду самому собі» (ат-Табарі). Ще один можливий варіант розуміння — «завдяки самому собі» (згідно з тлумаченнями аль-Багаві та ібн Касіра).]
51. Якби ти бачив, як вони злякаються! Вони не втечуть! Їх схоплять поблизу!
52. Вони скажуть: «Ми увірували в це!» Але ж як вони осягнуть [віру] із далекого місця?* [* Інтерполяція — згідно з коментарями. «Із далекого місця» — «із земного життя, перебуваючи в наступному» (ат-Табарі та ін.).]
53. Адже раніше вони не вірили й робили здогадки з далекого місця!* [* Як свідчить аль-Багаві, у цьому аяті «далеке місце» означає «здогадки, далекі від знання».]
54. Між ними й тим, чого вони бажатимуть, буде встановлено загорожу, як уже зробили з подібними до них. Воістину, вони мали глибокі сумніви!