СУРА 63. АЛЬ-МУНАФІКУН

(ЛИЦЕМІРИ)

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1. Коли приходять до тебе лицеміри, то говорять: «Воістину, ти — Посланець Аллага!» Аллаг знає, що ти, воістину, Його Посланець, і Аллаг свідчить, що лицеміри — брехуни!

2. Вони зробили свої клятви щитом та й збивають зі шляху Аллага. Зле те, що вони чинять!

3. Це так, адже вони спочатку повірили, а потім — ні. Запечатані серця їхні, і вони не розуміють.

4. Коли ти дивишся на них, то вражає тебе краса тіл їхніх, і коли говорять вони, то ти слухаєш їх. Та вони — наче колоди, що підпирають паркан, і кожен зойк вони вважають загрозою собі. Вони — вороги, тож бережись їх! Нехай вразить їх Аллаг! Як же віддалилися вони!

5. Коли кажуть їм: «Приходьте, щоб попросив для вас прощення Посланець Аллага», — то вони лише крутять головами своїми, і ти бачиш, що відвертаються вони, сповнені гордині.

6. Все одно для них, будеш ти просити прощення за них, чи ні. Аллаг ніколи не простить їх, бо Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!

7. Вони — ті, хто говорить: «Не жертвуйте для тих, хто із Посланцем Аллага, поки не залишать вони його». Та Аллагу належать скарби небес і землі, хоча лицеміри цього й не розуміють.

8. Вони говорять: «Якщо ми повернемося в Медину, то сильні серед нас виженуть звідти слабких». Сила ж належить Аллагу, Посланцю та віруючим, хоча лицеміри цього й не знають!

9. О ви, які увірували! Нехай не відвертає вас майно ваше та діти ваші від згадування імені Аллага, бо ж ті, які роблять так, зазнають збитків!

10. Витрачайте з того, чим наділили Ми вас, раніше, ніж прийде до когось із вас смерть. Бо тоді він скаже: «Господи! Якби ти відстрочив мені ненадовго, то я давав би милостиню та й був би серед праведників»!

11. Аллаг ніколи не дасть відстрочки тому, чий час прийшов. І Аллаг знає про те, що ви робите!