СУРА 75. АЛЬ-КИЙАМА

(ВОСКРЕСІННЯ)

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1. Ні! Клянуся Днем Воскресіння!

2. Ні! Клянуся душею, яка дорікає.

3. Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток?

4. Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її!

5. Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі!

6. Запитує, коли настане День Воскресіння.

7. Коли закотяться очі,

8. місяць накриє темрява,

9. а сонце й місяць поєднаються.

10. У той День людина скаже: «Куди тікати?»

11. Та ж ні, немає схованки!

12. У той День притулок буде біля твого Господа.

13. У той День людину сповістять про те, що вона собі приготувала та що лишила по собі.

14. Але людина сама буде свідком проти себе,

15. хоча б і намагалася виправдатись.

16. Не повторюй його, намагаючись швидше запам’ятати.

17. Нам належить зібрати його та прочитати.

18. Коли Ми прочитаємо його, то читай його й ти.

19. А далі Нам належить пояснити його.*

[* У аятах 16-19 йдеться про зіслання та запам’ятовування Корану. Ат-Табарі, посилаючись на ібн Аббаса, коментує: «Коли Пророку — мир йому і благословення Аллага! — давали в одкровенні Коран, він намагався якомога швидше його запам’ятати».]

20. Та ж ні! Ви любите скороминучість

21. і нехтуєте життям наступним.

22. Деякі обличчя у той День будуть сяючими,

23. дивлячись на Господа свого.

24. А інші обличчя у той День будуть засмученими,

25. думаючи, що із ними трапиться лихо.

26. Та ж ні! Коли підступить смерть,

27. то скажуть: «Чи знайдеться лікар?»

28. Людина зрозуміє, що прийшла розлука.

29. Нога зійдеться з ногою.*

[* Цей вираз означає якесь лихо, катастрофу; тлумачі пояснюють його через слово «шидда» — «важкі часи», «труднощі».]

30. У той День людину приженуть до Господа твого.

31. Вона не вірила й не молилась,

32. сприйняла істину як брехню та відвернулась,

33. а далі погордо вирушила до своєї родини.

34. Горе тобі, горе!

35. І ще раз: горе тобі, горе!

36. Невже людина думає, що вона залишена без нагляду?

37. Невже вона не була краплею сім’я, що ллється?

38. А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили,

39. зробивши з неї пару: чоловіка та жінку.

40. То невже Він не спроможний оживити померлих?