СУРА 51. АЗ-ЗАРІЙЯТ
(РОЗСІЮЮЧІ)
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1. Клянуся тими, які розсіюють!*
[* Згідно з думкою більшості тлумачів, ідеться про вітри.]
2. Клянуся тими, які несуть вагу!
3. Клянуся тими, які пливуть легко!
4. Клянуся тими, які розподіляють справи!
5. Воістину, те, що обіцяно вам — правда!
6. Суд неодмінно настане!
7. Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!
8. Воістину, ви сперечаєтесь між собою!
9. Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху.
10. Нехай же згинуть брехуни
11. і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва!
12. Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»
13. У той День вони будуть покарані вогнем!
14. Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити!
15. Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел,
16. отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками,
17. спали лише малу частину ночі,
18. а перед світанком вони благали про прощення,
19. і віддавали частку майна бідняку та вбогому.
20. На землі є знамення для впевнених людей,
21. а також у вас самих. Невже ви не бачите?
22. А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам!
23. Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою!
24. Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма?
25. Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»
26. Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля.
27. Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»
28. І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика.
29. Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»
30. Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»
31. [Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»
32. «Нас відіслано до грішників.
33. Щоб Ми наслали на них каміння із глини,
34. призначене Господом твоїм для злочинців».
35. Ми вивели звідти віруючих, які були там,
36. і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!]
37. І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою.
38. Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна.
39. Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»
40. Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він!
41. Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер,
42. який не залишав після себе жодної речі, крім згарища.
43. Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»
44. Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це!
45. Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм!
46. А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми.
47. Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо!
48. І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми!
49. Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви!
50. Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
51. І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
52. Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
53. Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.
54. Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.
55. І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!
56. Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.
57. Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!
58. Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!
59. Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.
60. Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!