СУРА 44. АД-ДУХАН
(ДИМ)
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1. Ха. Мім.
2. Клянуся ясним Писанням!
3. Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо!
4. У той час вирішується кожна важлива справа –
5. за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців]
6. як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий,
7. Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими!
8. Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів!
9. Але вони переймаються сумнівами.
10. Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий,
11. який вкриє людей; це — болісна кара!
12. «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!»
13. Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них,
14. але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!»*
[*«Навчений»: мекканські багатобожники вважали, що Пророка — мир йому і благословення Аллага! — навчили Корану якісь інші люди (див. суру «Бджоли», аят 103).]
15. Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]!*
[* Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.]
16. У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм!
17. Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець:
18. «Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри!
19. Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом!
20. Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене!
21. Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!»
22. Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!»
23. Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати!
24. Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені!
25. Скільки вони залишили садів і джерел,
26. посівів і благородних місць,
27. та благ, якими вони насолоджувались!
28. Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям.
29. Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки.
30. Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кари
31. Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників!
32. Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів!*
[* «Володіючи знанням» («аля ільм-ін»): «знанням про них» (аль-Багаві), тобто про те, що вони на це заслуговують.]
33. Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування.
34. Воістину, ці люди говорять:*
[*Мова йде про мекканських багатобожників.]
35. «Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять!
36. Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!»
37. Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками!*
[*«Тубба» — давній титул царів Ємену (як «фараон» у Єгипті).]
38. Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги,
39. а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає!
40. Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх,
41. День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого,
42. окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний!
43. Воістину, дерево заккум
44. буде їжею для грішника
45. і, наче олійний осад, кипітиме в черевах*
[*«Мугль» («олійний осад») також може означати розплавлену мідь або інший метал (див. тлумачення ат-Табарі).]
46. так, як кипить окріп!
47. Схопіть його! Тягніть до середини пекла!
48. Скарайте його — лийте на голову окріп!
49. Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний!*
[*Слова, які скажуть жителям пекла, ат-Табарі коментує так: «Ти думав, що є всемогутнім та благородним, але насправді ти — жалюгідний та принижений».]
50. Ось те, в чому ви сумнівались!
51. Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці.
52. Серед садів та джерел,
53. одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного.
54. Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими.
55. Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці.
56. Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кари
57. за Своєю ласкою! Це і є великий успіх!
58. Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони!*
[*Мається на увазі Коран.]
59. Зачекай же, адже чекають і вони!