СУРА 10. ЮНУС

СУРА 10. ЮНУС

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!

1.  Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання мудрого!

2.  Невже здивовані люди тим, що Ми відкрили чоловіку з них самих: «Застерігай людей і сповіщай добру звістку тим, які увірували, що на них чекає справжня винагорода в Господа їхнього»? Невіруючі кажуть: «Воістину, він — справжній чаклун!»

3.  Воістину, ваш Господь — Аллаг, який створив небеса й землю за шість днів, а потім утвердився на троні. Він вирішує справи! Не буде заступника, крім як із Його дозволу. Такий Аллаг, ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому! Невже ви не замислитесь?

4.  Ви всі повернетесь до Нього — обіцянка Аллага правдива! Він починає творіння, а потім повторює його, щоб винагородити справедливо тих, які увірували й робили добрі справи. А тих, які не вірували, чекає напій з окропу та болісна кара — за те, що не вірували вони!

5.  Він — Той, Хто зробив сонце світилом, а місяць — світлом, визначивши йому фази, щоб ви знали кількість років і лічбу. Аллаг створив це все тільки в істині! Він пояснює знамення для людей, які знають!* [* «Тільки в істині»: не створив це заради забави, а в усьому цьому — велика мудрість і переконливий доказ (ібн Касір).]

6.  Воістину, в зміні дня і ночі, в тому, що Аллаг створив на небесах і на землі — знамення для людей богобоязливих!

7.  Воістину, тим, які не сподіваються на зустріч із Нами, які задоволені мирським життям, знаходять у ньому спокій та неуважно ставляться до Наших знамень,

8.  притулком буде вогонь — за те, що вони собі здобули!* [* Як пояснює ібн Касір із посиланням на Хасана, під «знаменнями» тут маються на увазі як природні («кавнійя» — буттєві) явища, згадані в попередніх аятах, так і тексти Одкровення («шар’ійя» — шаріатські).]

9.  Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Аллаг поведе прямим шляхом за віру їхню. У садах насолоди під ними будуть текти ріки.

10.  Їхнім закликом там буде: «Слава Тобі, Аллаг!»; там вітатимуть їх словами: «Мир!»; кінцем їхніх закликів буде: «Хвала Аллагу, Господу світів!»

11.  Якби Аллаг прискорив людям зло так само, як Він прискорив для них добро, то неодмінно настав би для них час смерті. Та Ми залишаємо блукати в своєму безчесті тих, які не сподіваються на зустріч із Нами!* [*  «Прискорив для людей зло»: ібн Аббас сказав: «Тут ідеться про людину, яка в стані гніву [свариться] зі своєю родиною та дітьми: «Нехай Вас прокляне Аллаг і нехай не благословляє вас!» (аль-Багаві). Іслам забороняє прокльони: «…Хто проклинає віруючого, наче вбиває його» (Муслім, аль-Бухарі).]

12.  Коли людини торкається лихо, вона кличе Нас лежачи, сидячи та стоячи. А коли Ми відвернемо від неї те лихо, вона йде, наче ніколи й не кликала Нас через це лихо. Так видається прекрасним для порушників те, що роблять вони!

13.  Ми знищили покоління, які жили раніше за вас, адже вони були несправедливі, і в посланців своїх, які до них приходили, вони не увірували. Так Ми винагороджуємо грішних людей!

14.  А потім Ми зробили вас їхніми нащадками на землі, щоб подивитися, якими будуть ваші вчинки.

15.  Коли їм читають Наші ясні знамення, говорять ті, які не сподіваються на зустріч із Нами: «Принеси нам інший Коран або зміни цей!» Скажи: «Не годиться мені змінювати його за власним бажанням. Я йду за тим, що дано мені в одкровенні. Я боюся, що, не послухавши Господа свого, буду покараний у Великий День!»

16.  Скажи: «Якби побажав Аллаг, я б не читав його вам і не навчав би його вас. Я прожив серед вас ціле життя. Невже ви не розумієте?»* [* Тлумачі Корану одностайні, що йдеться про сорок років життя Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), після яких він отримав Одкровення.]

17.  Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага та вважає за брехню Його знамення? Воістину, грішники не матимуть успіху!

18.  Вони поклоняються замість Аллага тому, що не приносить їм ні шкоди, ні користі. І говорять: «Це — заступники наші перед Аллагом!» Скажи: «Невже ви можете розповісти Аллагу про щось таке на небесах і на землі, чого Він не знає?» Пречистий від того Він, що Йому додають!

19.  Люди були єдиною громадою, але розійшлися між собою. Якби перед цим не було слова Господа твого, то вже вирішилося б те, в чому розійшлися вони!

20.  Говорять: «Чому не зіслано знамення від Господа його?» Скажи: «Потаємне належить Аллагу. Тож чекайте і я почекаю разом із вами!»

21.  Коли Ми дали людям спробувати Нашої милості після лиха, яке торкнулося їх, то вони почали хитрувати проти Наших знамень. Скажи: «Аллаг швидший у хитрощах!» Воістину, Наші посланці записують ваші хитрощі!

22.  Він — Той, Хто дає вам змогу подорожувати сушею та морем. Ось ви на кораблях, разом із ними дме попутний вітер, якому вони радіють! Але щойно зірветься буревій, і підступлять до них хвилі з усіх боків, вони вирішать, що оточені. Тоді кличуть вони Аллага, щиро сповідуючи Його релігію: «Врятуй нас! І ми неодмінно будемо вдячні!»

23.  Та коли Він рятує їх, то вони сіють безчестя на землі без жодного права. О люди! Ваше безчестя обернеться проти вас самих. Це лише насолода земного життя, а потім ви повернетесь до Нас! І Ми розповімо вам про те, що чинили ви!

24.  Прикладом земного життя є вода, яку Ми проливаємо з неба, і вона змішується з рослинами землі — тими, які вживають у їжу люди й тварини. Коли земля вбирається в свої шати й прикрашається, а її жителі вважають, що мають владу над нею, надходить наказ Наш

вночі або вдень. І Ми перетворюємо її на поле, з якого зібрали врожай — наче вона й не була квітуча вчора. Так Ми пояснюємо знамення людям, які замислюються.

25.  Аллаг кличе в обитель миру й веде, кого побажає, до прямого шляху.

26.  На тих, які робили добро, чекає найкраще й більше за це. Не вразить обличчя їхнього ні темрява, ні приниження. Саме вони — жителі раю! Будуть вони там довіку!* [*  «Найкраще» — рай, «більше за це» (досл. «додаток») — можливість бачити преславний лик Аллага (аль-Багаві).]

27.  А хто чинив зло, тим відплатять таким самим злом. Їх спіткає приниження, і не захистить ніхто їх від Аллага. Обличчя їхні наче вкриються шматками нічного мороку. Саме вони — жителі пекла! І будуть вони там довіку!

28.  Того Дня Ми зберемо всіх їх разом, а потім скажемо багатобожникам: «Ось ваші місця — разом зі спільниками вашими!» А потім Ми розділимо їх, і скажуть їхні спільники: «Ви не поклонялися нам!

29.  Достатньо Аллага як Свідка між вами та нами. Ми й справді не знали про ваше поклоніння!»

30.  Там кожна душа скуштує того, що вчиняла раніше. Повернуться вони до Аллага, свого істинного Покровителя, і зникне те, що вигадували вони!

31.  Запитай: «Хто наділяє вас із неба й землі? Хто владний над слухом і зором? Хто виводить живе з мертвого, а мертве з живого? Хто керує подіями?» Вони скажуть: «Аллаг!» Запитай: «Чому ж ви не боїтесь Його?»

32.  Такий Аллаг, істинний Господь ваш! А що може бути після істини, як не омана? Як же ви віддалилися!

33.  Так справдилося слово Господа твого про нечестивців, що вони не увірують!

34.  Скажи: «Чи може хтось із ваших ідолів почати творіння, а потім його повторити?» Скажи: «Аллаг починає творіння, а потім його повторює!» Як же ви віддалилися!

35.  Скажи: «Чи може хтось із ваших ідолів провести до істини?» Скажи: «Це Аллаг веде до істини! Хто ж гідний того, щоб за ним ішли — той, хто сам веде до істини, чи той, кого ведуть до істини? Що з вами? Як ви судите?»

36.  Більшість із них іде за припущеннями. Але припущення ніяк не допоможе замість правди. Воістину, Аллаг знає те, що роблять вони!

37.  Цей Коран не вигадка когось замість Аллага, але підтвердження того, що було перед ним, і пояснення Писання від Господа світів, в якому немає сумніву.* [* «Пояснення Писання» — ібн Касір коментує: «Роз’яснення законів, а ще дозволеного й забороненого — переконливе й достатнє, істинне, в якому немає сумніву, від Аллага, Господа світів. Як сказано в переказі аль-Харіса аль-А’вара від Алі ібн Абу Таліба: «Тут — розповідь про те, що було перед вами, звістка про те, що буде після вас, і розрізнення між вами».]

38.  Ось вони говорять: «Він його вигадав!» Скажи: «Принесіть суру, подібну до цих, і покличте, кого зможете, замість Аллага, якщо ви правдиві!»

39.  Та ж ні, вони сприйняли як брехню те, що не спромоглися охопити знанням, і витлумачення чого ще не прийшло. Так само відкинули це й ті, які жили до них. Поглянь, яким був кінець нечестивих!

40.  Є серед них ті, які вірять у [Коран], а є й ті, які не вірять у нього. Але Господь твій знає про тих, які поширюють безчестя.

41.  Якщо вони говоритимуть, що ти — брехун, то скажи: «Мені — мої вчинки, а вам — ваші вчинки. Ви непричетні до того, що роблю я, а я непричетний до того, що робите ви!»

42.  Є серед них і ті, які тебе вислуховують. Та як ти примусиш чути глухих, якщо вони не розуміють?

43.  Є серед них і ті, які дивляться на тебе. Та як ти зможеш повести прямим шляхом сліпих, якщо вони не бачать?* [*  Ідеться про «глухих» і «сліпих» «серцем», які не спроможні йти шляхом істини (аль-Багаві).]

44.  Воістину, Аллаг не чинить несправедливості щодо людей, але це люди самі несправедливі до себе!

45.  Того Дня Він збере їх, наче вони й пробули тільки годину дня. Вони знатимуть одне одного. Воістину, зазнають втрат ті, які вважали за брехню зустріч із Аллагом і не йшли прямим шляхом!* [* Ібн Аббас сказав: «Вони пробули в своїх могилах наче годину дня» (аль-Багаві).]

46.  Або Ми покажемо тобі частину з того, що Ми обіцяли їм, або заберемо тебе, і до Нас повернуться вони! Аллаг буде Свідком того, що роблять вони!

47.  Для кожної громади — посланець. І коли приходив до них посланець їхній, то все між ними вирішували справедливо, і не були вони скривджені!

48.  Вони запитують: «Коли ця обіцянка виконається, якщо ви правдиві?»

49.  Скажи: «Я не владний заподіяти собі шкоду чи принести користь, хіба що побажає цього Аллаг. Для кожної громади — строк. Коли їхній строк настає, то вони не можуть його ні віддалити — навіть на годину, ні наблизити».

50.  Скажи: «Чи ви думали про те, яку частину з Його кари — коли вона прийде до вас уночі або вдень — намагатимуться прискорити грішники?»* [* Своїми запитаннями багатобожники прискорюють кару (аль- Багаві, ат-Табарі).]

51.  Невже ви повірите в неї тоді, коли вона прийде до вас? Чи нині? Коли ви прискорювали її?

52.  А потім скажуть тим, які були несправедливі: «Тож скуштуйте вічної кари! Хіба ж не відплачено вам за те, що ви робили?»

53.  Вони запитують тебе: «Чи це правда?» Скажи: «Так, клянуся моїм Господом, правда! І вам не уникнути цього!»* [*  Мається на увазі покарання Аллага для багатобожників, згадане в попередніх аятах. Ат-Табарі коментує: «Немає сумніву в цьому, і ви не ухилитесь від Аллага, коли Він побажає цього для вас, не втечете й не зможете протистояти. Ви під Його судом, правлінням і владою, коли Він побажає так вчинити з вами. Тож бійтесь Аллага в своїх душах!»]

54.  Якби кожна несправедлива душа володіла всім, що на землі, то спробувала б відкупитись. Вони приховають каяття, щойно побачивши кару. Між ними розсудять по справедливості й не будуть скривджені вони!

55.  Так! Воістину, це Аллагу належить те, що на небесах і на землі. Так! Воістину, обіцянка Аллага правдива. Але більшість із них не знає!

56.  Він дарує життя й смерть і до Нього ви повернетеся!

57.  О люди! До вас прийшло повчання від Господа вашого, зцілення того, що в серцях, прямий шлях і милість для віруючих!

58.  Скажи: «Це — ласка Аллага та милість Його!» Тож нехай вони радіють цьому, адже воно краще за те, що вони накопичують!

59.  Скажи: «Чи ви бачили те, що Аллаг вам зіслав із наділу, а ви зробили щось із цього забороненим, а щось дозволеним?» Скажи: «Аллаг вам дозволив це, чи це ви самі зводите наклеп на Аллага?»* [* «Наділ» (різк) — це слово має кілька значень, серед яких три основні: «їжа», «доля», «благо». Як пояснює ат-Табарі, в цьому аяті під «наділом» мається на увазі саме їжа.]

60.  Що думають про День Воскресіння ті, які зводять наклеп на Аллага? Воістину, Аллаг має велику ласку до людей, але ж більшість із них не дякує!

61.  Якою б ти справою не займався, що б ти не читав із Корану, та яких би вчинків не коїли вони, Ми спостерігаємо за вами ще на початку дії. Те, що на землі й на небі, не сховається від Господа твого, навіть якщо матиме вагу порошинки, менше або більше за неї. Воно міститься в Писанні ясному!

62.  Так! Воістину, наближеним до Аллага немає чого боятися, і не будуть вони засмучені –

63.  ті, які увірували й були богобоязливі.

64.  Чекає на них радісна звістка в житті земному й наступному. Немає зміни в словах Аллага. Це — великий успіх!

65.  Нехай тебе не засмучують слова [багатобожників], бо, воістину, вся могутність належить Аллагу! А Він — Всечуючий, Всезнаючий!

66.  Так! Воістину, Аллагу належать усі, хто на небесах і на землі. А ті, які закликають замість Аллага інших, ідуть за припущеннями й вигадують.

67.  Він — Той, Хто створив ніч, щоб відпочивали ви, а день — щоб ви бачили. Воістину, в цьому знамення для людей, які чують!

68.  Говорять вони: «Аллаг узяв собі дитину!» Преславний Він! Він – Багатий, Йому належить усе, що на небесах, і все, що на землі. Тож немає у вас доказу цьому! Невже ви говорите про Аллага те, чого самі не знаєте?

69.  Скажи: «Воістину, ті, які зводять наклеп на Аллага, не матимуть успіху!»

70.  Вони насолодяться в земному житті, а далі повернуться до Нас. Ми дамо їм змогу скуштувати суворої кари за те, що вони не увірували!

71.  Прочитай для них звістку про Нуха. Ось він сказав своєму народу: «О народе мій! Якщо тяжко вам, що я серед вас і нагадую про знамення Аллага, то на Аллага я покладаюся! Зберіться разом зі своїми ідолами, щоб не була ваша справа таємною. А потім оголосіть мені вирок ваш і не давайте відстрочки!

72.  Та якщо відвернетеся ви, то я ж не просив у вас винагороди. Винагородить мене лише Аллаг. І мені наказано бути одним із покірних Йому!»

73.  Але вони вважали його за брехуна. Тож Ми врятували його й тих, хто був із ним, у ковчегу. Ми зробили їх наступниками та втопили тих, які вважали Наші знамення брехнею. Поглянь же, який був кінець тих, кого застерігали!

74.  Після нього Ми відіслали посланців до народів їхніх. Ті прийшли до них із ясними знаменнями, але вони не увірували в те, що було відкинуто ще раніше. Так Ми накладаємо печатку на серця порушників!

75.  Після них Ми послали з Нашими знаменнями Мусу та Гаруна до Фірауна й старшини народу його. Але вони знехтували ними й були грішними людьми!

76.  І коли прийшла до них істина від Нас, то вони сказали: «Воістину, це — справжнє чаклунство!»

77.  Муса сказав: «Невже ви говорите про істину, яка прийшла до вас, що це — чаклунство? Не матимуть успіху чаклуни!»

78.  Вони сказали: «Невже ти прийшов, щоб відвернути нас від того, в що вірили наші батьки, та щоб велич на землі дісталася вам двом? Ми не повіримо вам!»

79.  Фіраун сказав: «Приведіть до мене кожного вправного чаклуна!»* [* Тобто добре обізнаного з чаклунством (ат-Табарі).]

80.  І коли прийшли чаклуни, то Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»* [* Ат-Табарі коментує: «Тож кидайте, що маєте кидати — мотузки й палиці».]

81.  І коли вони кинули, то Муса сказав: «Принесене вами — чари. Воістину, Аллаг зробить їх марними! Воістину, Аллаг не покращує справу тих, які поширюють безчестя!

82.  Аллаг утверджує істину через Свої слова, хоч би й ненавиділи це грішники!»

83.  Не повірили Мусі, хіба що мала частина народу його, адже вони боялися переслідувань Фірауна та його старшини. Воістину, Фіраун — тиран на землі та один із порушників!

84.  Сказав Муса: «О народе мій! Якщо ви увірували в Аллага, то покладайтеся на Нього, якщо ви віддані Йому!»

85.  Ті сказали: «Ми покладаємося на Аллага. Господи наш! Не роби нас спокусою для людей нечестивих

86.  і врятуй нас зі Своєї милості від людей невіруючих!»

87.  І Ми відкрили Мусі та брату його: «Влаштуйте для свого народу житла в Єгипті, зробіть їх місцем для поклоніння та звершуйте молитву. Тож сповісти віруючим добру звістку!»* [* «Зробіть їх місцем для поклоніння» — досл. «зробіть свої будинки напрямом (киблат-ан) для молитви». Ат-Табарі, посилаючись на ібн Аббаса та інших тлумачів, коментує: «Зробіть свої будинки місцями поклоніння, де ви будете молитися». Аль-Багаві відзначає, що таким чином послідовники Муси намагалися уникнути переслідувань Фірауна, який заборонив їм молитися в звичних місцях.]

88.  Муса сказав: «Господи наш! Ти дарував Фірауну й старшині народу його прикраси й багатства в земному житті, щоб вони, Господи наш, збиваюли цим із Твого шляху! Господи наш! Знищ багатства їхні та зроби жорстокими їхні серця — щоб вони не увірували, поки не побачать болісної кари!» * [* Дієслово «тамаса» (знищувати) ще має значення «перетворювати». Аль-Багаві наводить кілька переказів, згідно з якими багатства єгиптян обернулися камінням.]

89.  І сказав Він: «Я вже відповів на ваш заклик! Тримайтеся прямого шляху та не йдіть шляхом тих, які не знають!»* [* Вислів на кшталт «я вже [щось] зробив» в арабській мові може означати ще й правдиву обіцянку, тобто «я неодмінно [щось] зроблю».]

90.  Тож, Ми переправили синів Ісраїля через море, але Фіраун і його військо рушили слідом за ними — з ненавистю й ворожістю. І коли Фіраун став потопати, то вигукнув: «Я увірував, що немає бога, крім Того, в Якого увірували сини Ісраїля. І я — один із відданих Йому!»

91.  Тільки тепер! А перед цим ти чинив непослух і був одним із тих, які поширюють безчестя на землі!

92.  Тому сьогодні Ми рятуємо твоє тіло, щоб ти був знаменням для наступних поколінь! Воістину, багато людей нехтують Нашими знаменнями!

93.  Ми облаштували для синів Ісраїля найкращі житла й наділили їх благами. Серед них почалися суперечки після того, як до них прийшло знання. Воістину, твій Господь розсудить між ними в День Воскресіння – у тому, про що вони сперечалися!* [* «Найкращі житла» — землі Єгипту й Сирії, розташовані навколо Єрусалиму (ібн Касір).]

94.  Якщо ви сумніваєтесь у тому, що Ми зіслали тобі, то запитайте тих, які читають писання, дані ще раніше. Прийшла до тебе істина від Господа твого — тож не будь одним із тих, які мають сумніви!* [* «Які читають писання, дані ще раніше» — посилаючись на ібн Аббаса, Муджагіда й ад-Даххака, аль-Багаві вважає, що тут маються на увазі мусульмани, які раніше належали до «людей Писання» (юдеїв та християн). Саме вони можуть засвідчити правдивість Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), адже в Торі та Євангелії є пророцтва про його прихід (ібн Касір).]

95.  І не будь одним із тих, які вважали за брехню знамення Аллага, інакше будеш серед тих, які все втратили!

96.  Воістину, не увірують ті, про яких сповнилося слово Господа твого,

97.  навіть якщо до них прийдуть усі можливі знамення, до того часу, як вони побачать болісну кару!

98.  Чи було хоч одне селище, жителі якого увірували й допомогла їм віра їхня, крім народу Юнуса? Коли увірували вони, то Ми відвернули від них принизливу кару в земному житті, дарувавши їм можливість насолоджуватись ним до певного часу.* [*  «Народ Юнуса» (бібл. Йона): ідеться про жителів Ніневії, «віра яких виникла через страх перед карою, від якої застерігав їх посланець їхній» (ібн Касір).]

99.  Якби твій Господь побажав, то увірували б усі, хто живе на землі. Та чи зміг би ти примусити людей стати віруючими?

100.  Не увірує жодна душа, крім як із дозволу Аллага! А Він вражає карою тих, які не розуміють!*[* «Стати віруючими» з 99 аяту: «Ти не зобов’язаний це робити, і це не для тебе — це Аллаг збиває зі шляху, кого побажає, та веде прямим шляхом, кого побажає!» (ібн Касір).]

101.  Скажи: «Погляньте на те, що на небесах і на землі!» Але знамення та перестороги не допомагають тим людям, які не увірували!

102.  Невже вони чекають чогось іншого, крім тих днів, які настали для їхніх попередників? Скажи: «Тож чекайте і я почекаю разом із вами!»

103.  Потім Ми врятуємо Наших посланців і тих, які увірували. Так Нам належить рятувати віруючих!

104.  Скажи: «О люди! Якщо ви сумніваєтесь у моїй релігії, то я не поклоняюся замість Аллага тому, кому поклоняєтесь ви, але я поклоняюсь Аллагу, який забере вас! І наказано мені бути одним із віруючих!»

105.  І поверни своє обличчя до істинної релігії та не будь одним із багатобожників!

106.  Не клич замість Аллага того, хто не принесе тобі ні користі, ні шкоди. А якщо ти зробиш це, то будеш одним із несправедливих!

107.  Якщо Аллаг торкнеться тебе лихом, то цього не відверне ніхто, крім Нього! А якщо Він побажає тобі добра, то ніхто не відверне Його ласки. Дарує Він її тим зі Своїх рабів, кому побажає! А Він — Прощаючий, Милосердний!

108.  Скажи: «О люди! Прийшла до вас істина від Господа вашого! Тож той, хто йде прямим шляхом, йде сам для себе, а хто збився зі шляху, той збився сам проти себе. Не можу я бути вашим опікуном!»

109.  Іди за тим, що Ми відкрили тобі. І терпи, доки Аллаг не розсудить, адже Він — найкращий із суддів!